вторник, 24 января 2017 г.

 Мотивація навчальної діяльності учнів

Мотивація до навчання – одна із головних  умов реалізації навчально – виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Формування мотивації у учнів до навчально – пізнавальної діяльності є однією з головних проблем сучасної школи. ЇЇ актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування у школярів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції, здійснення в єдності ідейно – політичного, трудового, морального виховання учнів, введенням   профільного навчання у старших класах.  Соціальний заказ суспільства вимагає від закладів освіти підвищення якості навчання та виховання, розвиток та формування конкуренто спроможного випускника, запобігання формалізму в оцінці результатів труда учнів та вчителів.
Мотивація навчання складається із багатьох аспектів, які змінюються й вступають в нові  співвідношення (суспільні ідеали, сенс навчання для учня, його мотиви, цілі, емоції, інтереси, рівень навчальних досягнень, когнітивні можливості). Тому становлення мотивації є не просте зростання  позитивного або негативного відношення до навчання, а утворення складних структур мотиваційної сфери. Ці окремі структури мотиваційної сфери (й складні, діалектичні відношення між ними) повинні стати об’єктом управління з боку вчителя. На сучасному рівні психологічної науки педагог не має право констатувати те, що учень не хоче вчитися, необхідно з’ясувати причину небажання учня вчитися, які аспекти мотиваційної сфери у нього не сформовані і які психолого –педагогічні засоби впливу педагог повинен використовувати щоб сформувати у учня мотивацію до навчально – пізнавальної діяльності.
Формування мотивації навчання неможливо здійснити без урахування вікових особливостей учнів й їх індивідуальних психологічних характеристик. Це означає, що педагог повинен організувати навчально-виховний процес таким чином, щоб вирішувалися завдання розвитку мотиваційної сфери на певному віковому етапі та підготовки учнів до наступного етапу розвитку особистості. У зв’язку з розкриттям резервів вікового розвитку мотивації здійснюється особистісно–орієнтований підхід до навчання.
    Мотивація - ієрархія мотивів, які забезпечують цілеспрямованість діяльності людини, джерелом якої є:

         Зовнішня мотивація
                        Внутрішня мотивація

-виникає під впливом і тиск зовнішніх імпульсів - вимог, наказів, примусів, викликає зовнішній дискомфорт (людина зобов'язана виконувати чиюсь волю).
-До зовнішньої мотивації відносяться завжди мотиви: соціальні, оціночні, на результат і т.п.
-виникає «зароджується» під впливом внутрішнього дискомфорту (людина діє, щоб отримати внутрішнє задоволення, отримати позитивний психічний стан).
-Діяльність організовується за власною ініціативою, не залежить від чужої волі.

-Мотиви: внутрішнє задоволення, інтерес.

Фактори, що сприяють формуванню внутрішньої мотивації навчальної діяльності:
1.    Позитивний емоційний настрій.
2.    Вивчення мотиваційної сфери учнів, її кореляція.
3.    Ситуація успіху.
4.    Наявність свободи вибору.
5.    Сформованість загальнонавчальних умінь і навичок.
6.   Диференціація, індивідуалізація опора на типологічні особливостей учнів.
7. Використання різноманітних прийомів і методів інноваційних технологій метод-проектів, дослідницько-пошукових, ТРИЗ та інші.
8.    Організація ігрової діяльності та колективної діяльності на уроках.
9.    Формування мотивації на кожному етапі уроку:
Початок уроку
Середина уроку
Кінець уроку
Етап викликання вихідної мотивації (наукова мотивація: зв'язок з майбутніми і попередніми знаннями) (побутова мотивація де в житті застосовується дане знання)
Етап підкріплення і посилення мотивації виникла (усвідомлення і розуміння, якими способами він діє, вміє їх оцінювати, порівнювати, отримувати задоволення від процесу навчання)
Етап завершення роботи (мотивації перспективи, кінцевого результату, засвоєння знань і умінь)
Мотивація навчальної діяльності учнів – це окремий етап уроку, проте її треба здійснювати на кожному з етапів різними способами – залежно від дидактичної мети й типу уроку. Основними способами формування мотивації під час навчання є:
·         повідомлення учням теоретичної значущості навчального матеріалу;
· практичне спрямування знань та можливість їх застосування у   повсякденному житті;
·         створення проблемних ситуацій;
·         створення ситуації успіху;
·         постановка близьких і далеких перспектив у навчанні.                                                   
До важливих засобів формування в учнів мотивів і пізнавальних інтересів належать:
·         чітка організація процесу навчання;
·         авторитет учителя;
·         стиль спілкування;
·         самостійна пізнавальна діяльність учнів.                                                                
Методи стимулювання інтересу до учіння:
·         створення ситуацій пізнавальної новизни;
·         створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань;
·         створення ситуації зацікавленості;
·         метод здивування;
·         опора на життєвий досвід учнів;
·         навчальні дискусії;
·         пізнавальні ігри.
Учителі можуть застосовувати методи стимулювання обовязків і відповідальності під час навчання:
·         переконання в значущості навчання;
·         заохочення успіхів у навчанні;
·         вправи з висунення та виконання вимог.        
   Учень  на  уроці  повинен  бути  налаштований  на  ефективний  процес  пізнання,  відчувати  особисту  зацікавленість  в  ньому,  розуміти,  що  й  навіщо  він  виконуватиме.  Без  виникнення  цих  мотивів  навчальна  діяльність  не  може  принести  позитивний  результат.    
Щоб  досягти  необхідного  результату,  можна  використовувати  різноманітні  прийоми  пізнавальних  мотивів:
•бесіда ( у  вступному  слові  вчитель  окреслює  коло  питань,  які                      розглядатимуться на уроці;                                                                                                  • Створення  проблемної  ситуації (питання,  демонстрація  експерименту,    або  надання  до  уваги  учнів  логічної  суперечності;                                                     •Використання  прийому  « Дивуй». ( вчитель  наводить  дивні  факти  або    майже  неправдоподібні  історі;                                                                        
•Використання  творчих  завдань  ( складання  кросвордів,  загадок,  віршів,  сенканів;                                                                                                               
•Використання  під  час  уроку  художньої  та  наукової   літератури                    
•Створення  ситуації  успіху,  на  основі  діяльнісного  підходу  до  навчання

Методика «Вивчення ставлення до навчання» 
(за Г.М.Казанцевою)     
                                                                                                        
 Дай відповіді на запитання «Чому ти вчишся?», підкресливши ті варіанти, які найбільше відповідають тобі, та запропонуй свої варіанти.
1.     Це мій обовязок.
2.     Хочу бути грамотним.
3.     Хочу бути корисним громадянином.
4.     Не хочу підводити свій клас.
5.     Хочу бути розумним і обізнаним.
6.     Хочу отримати міцні й глибокі знання.
7.     Хочу навчитися працювати сомастійно.
8.     Усі вчаться, і я – також.
9.     Батьки примушують.
10.    Подобається отримувати гарні оцінки.
11.   Щоб похвалив учитель.
12.    Щоб зі мною дружили однокласники.
13.  Примушує класний керівник.
14.   Хочу вчитися.
15.   Мені цікаво, я отримую задоволення.

Аналіз результатів                                  

   Аналізуючи обрані варіанти відповідей, можна зробити висновок про ієрархію мотивів навчання.

Методика «Спрямованість на набуття знань»                                                                       (за Є.П.Ільїним, Н.А.Курдюковою)

Пропонується ряд тверджень-запитань із варіантами відповідей. Із двох варіантів потрібно вибирати один, який найбільше тобі відповідає.
1.Отримавши погану оцінку, ти, прийшовши додому:
                                                 
А)  зразу  сідаєш  за  виконання  домашніх  завдань,  повторюючи  те,  що  погано  знав;
Б)  дивишся  телевізор,  чи  граєш  на  комп’ютері,  тому  що  цей  предмет  буде  через день; 
                                                                                                        
2.Отримавши  добру  оцінку, ти  прийшовши  додому:
                                                               
 А) починаєш  готуватись  до  наступного  уроку                                                          Б) не  готуєшся  до  наступного  уроку,  оскільки  знаєш,  що  тебе  не  будуть  запитувати;
                                                                                                                       
3. Чи  буває  таке,  що  ти  не  задоволений  своєю  відповіддю  чи  оцінкою:
             
А) так;           Б)ні; 
                                                                                                            
4. Що  для  тебе  навчання: 
                                                                                   
А) пізнання  нового                                                                                                    
Б) важкий  обовязок
                                                                                                                  
5. Чи  аналізуєш  після  того,  як  отримав  погану  оцінку,  що  ти  зробив  неправильно:
                                                                                                                                              А) так       Б)ні                                                                                                                    
6. Чи  залежать  твої  оцінки    від  того,  як  ретельно  ти  готуєшся  до  уроку:
 А) так        б) ні                                                                                                                                  
7. Чи  залежить  твоє  бажання  виконувати  домашнє  завдання  від  того,  чи  ставлять  за  нього  оцінки:
 А)  так       Б)ні
                                                                                                                                    
8.  Чи  легко  ти  включаєшся  в  навчання  після  канікул:
                                   
А) так        б) ні                                                                                                                                           
9.  Чи  шкодуєш  ти,  коли  не  буває  уроку  з  причини  хвороби  вчителя:
                        
А) так         б)ні                                                                                                                                         
10. Коли  ти  в  бібліотеці  отримуєш  нові  підручники,  тобі  цікаво,  про  що  в  них  йдеться:
                                                                                                                 
А) так         б)ні                                                                                                                                     
11. Що,  на  твою  думку,  краще – вчитися  чи хворіти                                         
А) вчитися   
б) хворіти        
                                                                                                           
12. Що  для  тебе  важливіше – оцінки  чи  знання:          
А) оцінки  
б) знання       
    
Обробка  та  аналіз  результатів                                                       
За  кожну  відповідь  нараховується  1  бал.  Про  мотивацію  на  отримання  знань  свідчать  ствердні  відповіді «А»  на  запитання  1 – 6 ,  8 – 11  та  відповіді  «Б»  на  запитання  7  і  12.  Сума  набраних  балів  говорить  про  ступінь  сформованості  мотивації   на  набуття  знань.

Усі  вищі  духовні  потреби  людини – у пізнанні,  самоствердженні, самовираженні,  самоактуалізації.  Це  прагнення  до  самовдосконалення,  саморозвитку.  Використати  ці  потреби  для  мотивації  навчання – означає  відкрити  шлях  до  підвищення  якості  шкільної  освіти.  Основними  серед  стимулювання  завдань  навчання  є  стимулювання  навчально-пізнавальної  активності  учнів  та  формування  пізнавальних  потреб.    Адже,  викладання – це  мистецтво,  а  не  ремесло.  Винаходити,  вимагати,  удосконалюватися – єдиний  можливий  курс  сучасного  вчителя.


Інтерактивні технології на уроках
української мови та літератури
Формування в Україні нової системи освіти, орієнтованої на входження в світовий освітній простір, супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу.
Педагогічні інновації пов’язані сьогодні із застосуванням інтерактивних методів у навчальній та виховній діялльності вчителя.
Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання. Взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, створення атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу справжнім лідером дитячого колективу.
Інтерактивна ваємолдія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, преймати продумані рішення.
В своїй практиці надаю перевагу інтерактивним методам навчання. Такі методи як «Спільний проект», «Пошук інформації» можна використовувати при вивченні нового матеріалу.
Вивчаючи біографію Т. Шевченка, історики розповідають біографію письменника, географи за картою-схемою розповідають про подорожі та місця перебування поета, дослідники розповідають про цікаві сторінки життя Т. Шевченка, мистецтвознавці досліджують картини, малюнки поета-художника. Учні із задоволенням виконують свої завдання. Спонукаючи учнів бути не спостерігачами, а активними учасниками, залучаю їх до спільної праці, домагаюся щоб розповіді були цікавими, повними, чіткими, думки літературно оформлені, мовлення зв’язним.
На уроках української мови та літератури використовую різні форми і методи інтерактивних технологій. Наприклад: «Мозковий штурм», «Так – ні», «Виправте помилку», «Чи знаєте ви…». «Мікрофон» тощо.

«Мозковий штурм»
-        Чому солов’ї заслуговують на сердечну опіку людей?
-        У чому краса і велич солов’я (К. Малицька «Соловей»)
-   Чи є на вашу думку, місце пригодам у повсякденному житті? (В. Нестайко «Тореадори з Васюківки»)
-    Чи могли б бути друзями Анна з поезії Ліни Костенко «Кольорові миші» та Женя з оповідання Є. Гуцала «Олень Август»? Що їх об’єднує? («Олень Август» Є. Гуцало)

Інтерактивна вправа «Мікрофон» дає можливість кожному учню сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або вислолвлюючи свою думку чи позицію.
«Мікрофон»
-        Яке чиниться зло в п’єсі  Карпенка-Карого «Хазяїн»? І хто це робить?
-        Про яке зло ідеться у драмі І. Франка «Украдене щастя»?
-        У чому причина цього зла?
-        Що може перемогтти таке зло?
-  Скажіть, що ви можете взяти від І. Франка, письменника і громадського діяча, у власну життєву мандрівку?
-        Чого навчає роман О. Гончара «Собор»?
«Незакінчене речення»
-        Продовжити речення: «на мою думкку, роман О. Гончара «Собор» – це…»
-        «У стрілецькій пісні «Ой у лузі червона калина похилилася» мене найбільше схвилювало…»
-        «Від цього уроку я очікую…»
-        «На уроці я сподіваюся…»

Метою «Кола ідей» є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Вчитель збирає на картках (або усно) думки, ідеї учнів складає на дошці або починає дискусію, користуючись інформацією з карток.

«Коло ідей» С. Черкасенко «Маленький горбань»
-        Що треба зробити, щоб стати добрим і милосердним?
-        Чи можна цього навчитися за один день?

«Дискусія»
-        Чи кожна людина є доброю?
Проект «Скласти пам’ятку «Як стати добрим і милосердним?»»

Метод «Прес» використовую при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно зайняти і чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти і формувати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.
Чотири етапи методу «Прес»: … я вважаю, що…, …тому, що…, … наприклад…, …отже, таким чином…

«Метод «Прес»»
-        Чому вивчення творчості січових стрільців є важливим для нас?
-        Чого навчають нас пісні січових стрільців?

«Робота в парах»
-        З’єднати стрілками слова на означення рис людського характеру з назвами тварин, які уособлюють їх у байках.

Метод «Навчаючи - учусь» використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого.
-        Пригадаймо, що ми знаємо про спустошливі навали татар і турків на Україну в ХVІ ст.

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадянської активності в громадянському суспільстві. Уроки також повинні надати учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям

воскресенье, 22 января 2017 г.

Наш час – час змін і перетворень, у тому числі й навчально-виховному процесі. Головною метою навчання сьогодні стає всебічний розвиток людської особистості, яка б уміла поєднати багатий духовний світ, знання, практику та ініціативність. Зараз першочерговим завданням для освітян є формування в учнів таких якостей, як:
-         прагнення до навчання впродовж усього життя;
-         постійний пошук найкращих шляхів розв’язання життєвих проблем.

Їх реалізація вимагає впровадження в навчально-виховний процес нових форм та методів навчання, які стимулюють дитину, переорієнтовують навчання з готових знань, умінь і навичок на розвиток особистості, її творчих здібностей, самостійного мислення та почуття власної відповідальності. Досягнути цього можна лише чіткою організацією навчального процесу, створення атмосфери доброзичливості на уроках, надання кожному учневі можливості виявити своє «Я».
Навчання – це творчий процес відкриття дитиною світу. Це незаперечна істина, якою я керуюсь у своїй професійній діяльності. Не «передати» знання учневі в готовому вигляді, а навчити його самостійно добувати їх, самому доходити висновку, висловлювати думку – це ті принципи, яким я віддаю перевагу під час підготовки до уроку та його проведення. Тому й девізом моєї учительської праці є такі слова: «Кожне заняття – це пошук, творчість і результат».
Мій девіз на уроці: «Потрібно, щоб на уроках української мови та літератури рідне слово жило, трепетало, грало всіма барвами і відтінками в душі молодої людини, говорило їй про віковічні багатства народу, про красу рідної землі»    
(В.Сухомлинський).                        
Метою моєї роботи є:
-         навчити учнів слухати і чути інших;
-         розвивати вміння брати участь у вільній бесіді;
-         удосконалювати навички роботи в групі;
- вчити дітей ініціативі, самостійності, відповідальності, творчості, працьовитості;
-         вчити висловлювати свої власні думки, без боязні помилятися;
-         розвивати вміння спостерігати, порівнювати і робити висновки;
-         втілювати в життя гасло: «Не кажи не вмію, а кажи навчусь!».

Наша мова – багата і розмаїта як всесвіт. У ній закарбовано все, що пізнала, пережила і відчула людина. Без мовленнєвої діяльності не можливе самовираження учня.
Проблема, над якою я працюю «Формування мовленнєвої компетенції учнів на основі впровадження нових інформаційних технологій навчання, надання діяльності творчого характеру», є надзвичайно актуальною, тому що мова – це обличчя дитини.
Мовленнєва компетенція – це вміння адекватно й доречно практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях, використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби.


Мовленнєва компетенція включає в себе такі компоненти:
-         добре володіння усним і писемним мовленням;
-         вміння доводити власну позицію;
-         вміння формувати власну точку зору;
-         адекватне ставлення до критики;
-         культура мовлення;
-         вміння користуватися довідниковою літературою;
-     здатність до відтворення інформації з елементами логічного опрацювання матеріалу.

Урок рідної мови та літератури… то ж яким він має бути сьогодні? Що може стати першим кроком на шляху до глибокого взаєморозуміння між учителем і учнем?
Як зробити, щоб урок був радісним і цікавим, щоб розкрив творчий потенціал особистості, поставив у морального вибору й прийняття самостійного рішення?
Ці питання не раз змушували мене замислитися й шукати відповіді. І стала шукати… Ще на початку своєї педагогічної діяльності помітила, що краще засвоюється той матеріал, до якого в учнів є інтерес.
Принцип, яким керуюсь під час проведення уроку – повинно бути цікаво. Вважаю, що ефективність заняття багато в чому залежить від так званого налаштування на урок, тобто забезпечення емоційної готовності до уроку. З перших хвилин учень повинен відчути, що він цікавий учителю не просто як носій знань, а й як особистість, що тут переймаються його настроєм, душевним самопочуттям. Спостереження за власним настроєм привчає школярів стежити за своїм внутрішнім станом, аналізувати його, а це сприяє формуванню рефлекційних умінь, мобілізує до праці, активізує увагу. Відтак учителю легше створити робочу атмосферу на уроці.
Отже, щоб досягти позитивного налаштування учнів на урок, практикую спеціальні методики, а саме:
-         «Обмін компліментами»;
-         Визначення настрою за допомогою дієслів хвилююся, радію, очікую;
-         «Побажай собі (мені) удачі»;
-         «Ланцюжок добрих побажань»;
-         З’ясування настрою у групах;
-         Побажання успіху від учителя;
-         «Обмін усмішками»;
-         «Кольоровий настрій».

Наступним етапом мотивації є актуалізація опорних знань. Учень повинен усвідомлювати що і для чого він робитиме на уроці. Завдання вчителя – відшукати просту, зрозумілу, привабливу мету у колі вікових інтересів та захоплень школярів. Маючи особистісну зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес пізнання.
З цією метою використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації; викликають у дітей здивування, інтерес.
Наприклад, використовую гру «Пароль».
Учням необхідно пригадати поняття, якими послуговуватимемося на уроці і які поступово привели до вивчення теми «Узагальнювальне слово при однорідних членах речення». Синтаксис і пунктуація → речення→ однорідні члени речення.
Або пропоную дітям згадати деякі літературні поняття (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), щоб підготувати їх до сприйняття сюжету твору. На цьому етапі уроку використовую такі методи і прийоми:
«Експрес-бесіда» (Тема «Основні правила переносу»5 кл.)
-         Що називаємо складом?
-         Від чого залежить кількість складів у слові?
-         Який склад називаємо закритим, а який відкритим?
-         Пригадайте відомості про склад і наголос.
-         Який склад називаємо наголошеним?
-         Яку роль  вони відіграють у нашому мовленні?
«Мозковий штурм» (Тема «Вимова префіксів з- (зі-), роз-, без-,», 5 кл)
-         Яка частина слова називається префіксом?
-         Як пишемо префікси зі словами?
-         Де у слові стоїть префікс?
«Вхідна рефлексія»(загадка)(Тема «Велика літера і лапки в іменниках», 5 кл)
     Всі на світі добре знають,
     Що предмет я означаю.
– Хто? чи Що? – ви запитайте
і про мене все дізнайтесь.
Я істота й неістота:
Парта, зайчик, дошка, котик.
Маю рід, число, відмінок
І чотири аж відміни.
Хто я? Знайте достеменно:
Називаюсь я… (іменник)
«Закінчити речення» (Тема:М.Вороний «Євшан – зілля», 6 кл.)
-         М. Вороний народився…
-         У сімї Вороних любили поезію…
-   Від матері Микола перейняв…
-   Микола Кіндратович навчався в таких закладах…
-   Перший вірш створив…
-   Вороний у 1920 р. емігрував…
-   7 червня 1938 р. …
Метод «Мікрофон» В. Винниченко «Федько-халамидник» (6 кл)
-         Що мене найбільше вразило в оповіданні «Федько-халамидник»

Одним із різновидів розвитку  творчих здібностей я вважаю дослідницькі та пошукові методи навчання, їх я застосовую безпосередньо на уроці, а також пропоную учням випереджальні пошукові завдання. Це сприяє розвитку пізнавальної активності школярів, формуванню розумових здібностей, основних мовленнєво-комунікативних умінь, творчої самостійності тощо.

 Під час вивчення нового матеріалу я не пояснюю учням його одразу, а лише ставлю проблему, пропоную або мовний матеріал, або опорні плакати, за якими учень сам, власними зусиллями відкриває те, що було відкрито до нього. І хай це будуть незначні відкриття, але учень відчуває, що він здобув їх сам.
Це такі прийоми як: «Лінгвістичне дослідження», «Поміркуй», «Творче конструювання» та ін. Наприклад, вивчаючи тему «Уподібнення приголосних звуків» пропоную учням провести дослідження:
-         Правильно вимовте слова: важко, діжка, ложка, казка.
-         Поміркуйте, чи відбувається в них уподібнення приголосних.
-         Правильність вашого висновку перевірте за підручником.
Тема.Спрощення в групах приголосних.
-         Від вказаних іменників утворіть прикметники.
-         Тиждень, проїзд, радість, щастя, совість, доблесть.
-         Простежте, чи відбуваються зміни у вимові іменників і прикметників. Які саме?  
Тема. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] у коренях слів.
-     В поданих словах (береза, вітер, зима, зозуля, голубка, кожух) визначте місце наголосу і з’ясуйте:
-         Як вимовляються в слові ненаголошені голосні [е] і [и]?
-         Як вимовляється звук [о] перед наголошеним складом [у]?
Щоб діти краще засвоїли мовні правила застосовую таблиці, малюнки, в яких правила подано у вигляді малюнків, віршиків.
В своїй практиці надаю перевагу тим методам, звернені до свідомості й активності учнів у навчанні. Саме інтерактивне навчання, як різновид активного, має свої закономірності, особливості. Сутність його в тому, що в навчальний процес залучаються всі учні, кожен робить індивідуальний внесок, відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності.
Спонукаючи учнів бути не спостерігачами, а активними учасниками, залучаю їх до спільної праці, домагаюся, щоб розповіді були повними, цікавими, чіткими, думки літературно оформлені, мовлення зв’язним.
На уроках української мови та літератури використовую такі форми і методи інтерактивних технологій як: «Мозковий штурм», «Чи знаєте ви…», «Так – Ні», «Виправте помилку», «Мікрофон» тощо.
Прийом «Я так думаю» (Емма Андрієвська «Казка про яян», 6 кл)
-         Поміркуйте, чому пастушкова доброта не змогла розтопити крижаного «Я» в душах Ян.
-         Мішок самоцвітів – це Ян плата за доброту, прагнення до волі й повага до людей?
-         Чи можна в сучасному житті «вилікувати егоїста».
Робота в парах. Розігрування діалогів.
-         Я потрапив у місто Ян.
-         Я не хочу бути яянином.
Робота в групах. (В. Винниченко «Федько - халамидник», 6 кл)
І група – характеристика образу матері Федька
ІІ група – характеристика товаришів Федька
ІІІ група – характеристика образу Толиного батька

Гра «Так чи ні» (Г. Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії», 5 кл)
1.     Гвардійці бажали Алі волі.
2.     Недороль прийшов, щоб випустити Алю з підземелля.
3.     Недопопелюшка втекла, бо злякалася.
4.     Годинникова стрілка була в одного з вартових.
5.     Перший Недорадник сам опинився за ґратами.
«Виправте помилку». («Спрощення в групах приголосних», 5 кл)
Завдання: знайти можливі помилки, відредагуйте.
Совісний, областний, виїзна, тиждня, пестливий, хрустнути.
Практикую індивідуальні, парні, групові проекти. Вивчаючи у 8 класі тему «Однорідні члени речення» можна використати елементи проектної діяльності. Наприклад учні  отримали індивідуальні завдання:
-  Скласти усне повідомлення на лінгвістичну тему «Однорідні члени речення»
-  Підготувати повідомлення «Розділові знаки при однорідних членах речення».
Перед вивченням теми «І. Карпенко-Карий. Життя і творчість драматурга», учні отримали такі теми проектів:
-         «Корифеї українського театру»
-         «І. Карпенко-Карий і театр корифеїв».
Учні можуть отримати і індивідуальні завдання, наприклад, дослідити псевдоніми родини Тобілевичів, юні мистецтвознавці дослідять музеї І. Карпенка-Карого тощо.
Учні із задоволенням захищали свої проекти, оскільки робили певні пошукові дослідження, підбирали ілюстрації і т.д.
Поряд із глибоким вивченням граматики, правопису і пунктуації української мови чільне місце посідають уроки розвитку зв’язного мовлення, що стимулюють розумові сили і мовні здібності дітей. Я вважаю, що саме уроки зв’язного мовлення є найбільш ефективними для розвитку комунікативних здібностей, де діти вчаться володіти словом, всім серцем відчувати його красу, логічно і грамотно висловлювати свої думки, розвивати творчу уяву, мислення, фантазію. Учні самі складають діалоги на запропоновану тему «Школа, про яку я мрію», «Народні звичаї і традиції у моїй родині».
На уроці застосовую і такі методи навчання, як проблемне запитання, проблемна ситуація.
-         Поміркуйте, чим відрізняються звуки [т] і [д].
-        Як треба вимовити і записати слово: боротьба чи бородьба? Вимовте слово спочатку повільно, а потім швидше. Що ви помітили? Зробіть висновок.
***
-         Чи добре господарює Герасим Калитка?
-         Чи можемо ми з вами прожити без грошей?
Питання такого характеру спонукають учнів до дискусії, одні стверджують, інші заперечують, учні вчаться доводити свою думку, зіставляти своє ствердження з іншими поглядами, наводити свої приклади для підтвердження своєї думки.
В своїй роботі використовую самостійні, творчі завдання:
- Творчі диктанти, фантазії на вільну тему;
- Перекази з творчим завданням, за текстом, малюнком;
- Написання творів розповідного і описового характеру, тощо.
На таких уроках збагачується словниковий запас учнів. Складання різних видів творів формують не лише зв’язне мовлення учнів, а й розвивають навички володіння мовою, а також виховують в учнів почуття патріотизму, любові до природи, до рідної мови.
Ефективним видом творчих завдань, що сприяють розвитку мовлення, стало написання сенканів, акровіршів. Цей вид роботи я використовую на будь-якому етапі уроку. Це так звані «Хвилинки творчості».

Лис Микита
Хитрий, кмітливий.
Полює, краде, вихваляється.
«Святе створіння».
Остромисел.

Щоб урок був цікавим пропоную дітям рольові, лінгвістичні ігри, наприклад, «Влови помилку», «Знайди пару», «Четвертий зайвий», розгадування ребусів, кросвордів. Такі завдання як: відкоригувати речення, продовжити речення, дібрати прикметники до малюнка тощо, розвивають образне бачення, критичне мислення, збагачується їх словниковий запас.
У процесі ігрової діяльності діти почуваються психологічно розкуто. Це, звичайно, сприяє виявленню їхніх творчих та інтелектуальних здібностей.
На етапі закріплення вивченого матеріалу також використовую інтерактивні методи і прийоми.
«Мозковий штурм». (до теми: Е. Андрієвська «Говорюча риба»)
-         Чому рибалка і риба не стали рідними в своєму оточенні?
-         Хто винен у тому, що сталося з рибою?
«Мікрофон»
-     Як ви розумієте «Я» і власний внутрішній світ?(Е.Андієвська «Казка про яян)
-   Як ви гадаєте, яка людина могла б вирости з Федька, а яка – з Толі?  (В.Винниченко «Федько-халамидник»)
-  Які враження залишилися у вас після прочитання літературної казки В.Королева-Старого «Хуха-Моховинка»?
«Рольова гра» (О.Олесь «Ярослав Мудрий»)
-  Уявіть, що ви є Ярославом Мудрим. Запишіть повчання наступним поколінням.
-         Уявіть, що ви Нестор Літописець. У прозовому варіанті розкажіть історію правління Ярослава Мудрого, спираючись на твір О. Олеся.
«Рефлексія»
-         Що було найцікавішим для вас на уроці?
-         Що було найважчим?
-         Я зрозумів, що можу…

Розвиток рідної мови є природним прагненням людини. Вихованню культури мови особливо сприяє велика увага до розвитку усного і писемного мовлення учнів, адже багатство мови, вміння мислити і говорити, творити свій власний текст підвищує грамотність та удосконалює мовлення.                                                                                     

 Учитель – філолог своїм предметом водночас навчає і виховує, бо художня книга для молоді є порадником і джерелом життєдайної сили.            
  На уроках літератури стараюся, щоб учні вільно висловлювали своє ставлення до твору, не боячись, що воно не збігається з думкою вчителя, товаришів, автора твору; змогли  дати власну оцінку вчинкам героїв, взяти участь у дискусії.                                                   
  Диспути  найбільше подобаються молоді. Я ж у таких ситуаціях маю можливість спостерігати, як вони прочитали твір, чи вивчили тему, що зрозуміли чітко, що не доопрацювали. Крім того, завжди цікаво слухати їхні тези,роздуми, аргументи – часом наївні і дитячі, а подекуди навіть занадто дорослі. Намагаюсь не пояснювати учням те, що вони розуміють самі, а тактовно, цікавими творчими запитаннями спонукаю їх до пошуків. Бо як сказав Л.Айзерман у своїй статті «Уроки літератури сьогодні», «питання, яке не примушує думати, не бере, що називається, за душу, гасить інтерес, породжує байдужість…». Наприклад, під час вивчення твору І,Карпенка – Карого «Сто тисяч» учні цікаво висловлюють думку про владу грошей у житті. Проблеми, порушені письменниками у своїх творах, намагаємося пов`язати із сьогоденням, доводимо, чи є вони актуальними й сьогодні. Під час  роботи над змістом твору або вивчення творчості письменника готую різні запитання: «Чи знаєш ти героїв твору?», «Чий це портрет?», «Кому з героїв творів належать ці слова?», «З яких творів взято ці слова?». Використовую літературні диктанти. Вивчаючи твір,пропоную зробити до нього ілюстрацію,малюнок.     
   Практикую аналіз твору компаративним методом, тобто методом порівняння.  Вивчаючи з учнями той чи інший сюжет, образ, мотив, простежуємо  аналогії в літературі інших народів та епох. Наприклад, аналізуємо твір В.Рутківського «Джури козака Швайки» у зіставленні з твором М.Гоголя «Тарас Бульба» або казку і.Франка «Фарбований Лис» - з індійською казкою «Фарбований шакал». Дбаю про те, щоб уроки української мови та літератури були ефективними і змістовними. Ставлю перед собою завдання,щоб учні читали художні твори і вивчали літературу не заради оцінки, а для свого інтелектуального і морального розвитку. Значну увагу приділяю філологічно обдарованим учням, заохочую їх до самостійних творчих спроб і пошуків.    
Працюючи в режимі постійних шукань та новизни, учні розвивають мислення і уяву, набувають комунікативних навичок монологічного мовлення, виявляють творчі можливості.
Вважаю, що вчитель – словесник може навчити учнів не тільки любити рідну мову і володіти її багатством, а й виховати у кожного з них потребу мислити творчо, пробудити бажання творити красу за допомогою слова.
Хоч і працюю я на освітянській ниві не дуже багато, але вірю в свої сили, йду на урок з переконанням, що він мені вдасться, що він буде кращим за попередні. І вкотре переконуюсь у правильності слів В. Сухомлинського: «Учитель готується до свого найкращого уроку все життя… Така духовна і філософська основа нашої професії і технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, учителеві треба ввібрати ціле море світла.»