Формування мовленєєвої компетенції учнів на уроках української мови та літератури

Формування мовленєєвої компетенції учнів на уроках української мови та літератури засобами інноваційних технологій

     Упровадження в навчальний процес сучасних інформаційних технологій, дає широкі можливості для подальшої диференціації навчання, всебічної реалізації творчих, пошукових,  комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності. 

      Потреби сучасного життя зумвлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема занять з української мови та літератури. Використання ком'ютерних технологій є одним із інноваційних засобів вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес школярів до художніх творів і звільнити час для творчої співпраці вчителя та учня. При цьому потрібно пам'ятати, що постійними компонентами у літературній освіті залишається літературний текст як естетичне явище та діалог, організований вчителем словесності: художній текст - читач, читач - автор, художній текст - автор - читач.

    Сучасний світ потребує активної, творчої та ініціативної людини. Головне завдання, що стоїть перед освітою, - навчити молоде покоління ХХІст. навчатися і мислити, застосовувати отримані знання, уміння та навички на практиці для вирішення будь-якої життєвої ситуації, проблеми.

    Мовна змістова лінія шкільної освіти спрямована на виховання і формування особистості, котра вільно та правильно користується літературною мовою в усіх сферах суспільного життя. Отже, навчання української мови в школі має бути спрямоване на формування мовленнєвої компетенції особистості учня. 

     Нові інформаціїні технології під час вивчення української мови та літератури в школі сприяють підвищенню рівня мовної освіти, вдосконалюють якість навчання мови завдяки індивідуалізації навчально-виховного процесу за допомогою більш повного використання доступної інформації: розробці перспективних методів, засобів і форм навчання мови з орієнтацією на комунікативну, розвиваючу діяльнісну освіту: синтезу різних видів навчальної діяльності; формуванню інформаційного світогляду учнів.

     Застосування ІКТ в межах  компетентнісно зорієнтованого навчання української мови та літератури допомагає формувати в учнів мовленнєву компетенцію, що є пріорітетом мовної освіти. Ця компетенція визначається як здатність до адекватної мовленнєвої поведінки у спілкуванні, що передбачає високий рівень володіння учнями нормами і принципами української мови, дотримання правил українського мовленнєвого етикету, правильне і доречне вживання лексичних і граматичних структур.

     Щодня я вирішую проблеми, пов'язані з викладанням власного предмета та засвоєнням учнями програмового матеріалу. Помітила, що учні втрачають мотивацію до навчання, увага на уроці знижується, а це означає, що й рівень засвоєння програмового матеріалу невисокий. І тут на допомогу мені прийшли інформаційно-комунікаційні технології. Адже, народна мудрість говорить: "Краще один раз побачити, ніж сто разів почути". 

     Можливості інформаційно-комунікаційних технологій навчання можна визначити так:

- урізноманітнення форм подання інформації;

- урізноманітнення типів навчальних завдань;

- створення навчальних середовищ, які забезпечують перенесення учня в уявний світ, у певні ситуації;

- забезпечення негайного зворотнього зв'язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;

- широка індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення поля самостійності;

- широке застосування ігрових прийомів;

- активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб'єкта навчальної діяльності;

- посилення мотивації навчання.

     Як не дивно вільний доступ школярів до будь-якої інформації часто перешкоджає навчанню. Приміром, навіщо самому виконувати завдання, якщо є "готові домашні завдання" або безліч аналогічних електронних варіантів? Або: навіщо читати твір, якщо можна подивитися художній фільм, сходити до театру на виставу? Звісно, учень обере найлегший шлях!

    Тому я поставила перед собою завдання так організувати роботу учнів, щоб інформаційні технології не заважали, а допомогали у навчанні, а саме: навчити дітей знаходити потрібну інформацію, зберігати й використовувати її для розв'язання певних потреб. На мою думку, це і є завдання сучасної освіти.

     Застосування комп'ютерних технологій можливе на всіх етапах уроку: подання первинного матеріалу і закріплення нових знань, засвоєння і застосування знань, умінь і навичок, узагальнення та систематизація знань, контролю, оцінки і корекції знань учнів.

     Наприклад, під час проведення уроку-дослідження "Леонід Глібов. Відомий поет і байкар. "Химерний маленький", "Що за птиця?", "Хто розмовляє?", "Хто сестра і брат?". Фольклорна основа віршованих загадок" п'ятикласники не тільки ознайомилися із життєвим та творчим шляхом Леоніда Глібова, а й побачили на екрані у вигляді слайдів портрет байкаря, ілюстрації до байок, інформаційні таблиці, вивчили поняття "алегорія", визначили особливості акровірша та самі його склали. У 10 класі на уроках української літератури за романом Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла поані?" за темою "Чіпка - правдошукач чи розбійник?" учні з допомогою мережі Інтернет готували презентацію про головного персонажа, що містили аргументи на підтвердення своєї позиції з оголошеної проблеми, а також наводили цитати, підбирали відеоматеріали на підтвердження своєї думки. На уроці української літератури під час дебатів в 11 класі за темою "Чи вдалося Степану Радченку підкорити місто?" (за романом  В. Підмогильного "Місто"), учні обстоювали свою думку підтверджуючи її матеріалом, який вони почерпнули за допомогою комп'ютерних технологій. Цей твір є актуальним, оскільки старшокласники стоять на порозі життєвого вибору - власного майбутнього, як і головний персонаж твору, тому заздалегідь наголошую, що їм слід відповідально поставитися до обговорення порушеної проблеми. Після обговорення й наведених аргументів учні роблять свої висновки і або залишаються при своїй думці, або змінюють її. Підсумком уроку є написання короткого есе з чітким викладенням своєї позиції. Такі форми роботи цікаві тим, що учні певною мірою почуваються в ролі журналістів, мають можливість ставити заздалегідь підготовлені питання експертам, висловлюють свою позицію, роблять висновки, аргументуючи її матеріалами.

     У результаті обсяг та насиченість виучуваного матеріалу дають можливість урізноманітнити види і форми діяльності учнів на уроці, сприяти виробленню критичного, творчого мислення, розвитку зв'язного мовлення та виразного читання, а також духовно збагатити дітей. Практика свідчить, що рівень засвоєння учнями програмового матеріалу за допомогою ІКТ дуже високий.

     У своїй роботі передбачаю й перегляд фільмів або їх фрагментів за прочитаними програмовими текстами, наприклад, "Тіні забутих предків" за повістю М. Коцюбинського, "Енеїда" за І. Котляревським, "Лісова пісня" Лесі Українки, "Кайдашева сім'я" за    І. Нечуй-Левицьким тощо.

     Також використовую записи телепередач про письменників, наприклад, О. Довженка, Лесю Українку, М. Коцюбинського, Т. Шевченка, М. Гоголя та багатьох інших.

     У навчанні особливе значення надається особистій діяльності дитини, її пошуку, усвідомленню й застосування нею нових знань. Усі ці завдання можна успішно виконати за допомогою мультимедійних проектних технологій. Так, улюбленим завданням учнів є створення презентації, які містять портрети, фотографії письменників, місць, пов'язаних з їх життям та творчістю, а також несуть коротку інформацію про основні етапи літературної діяльності та життя. Уроки з використання ІКТ виховують почуття прекрасного, розширюють кругозір учнів, дозволяють зо обмежений час дати літературознавчий матеріал.

      На мою думку, головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови та літератури - підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмету, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

     Вважаю, що систематичне використання ІКТ на уроці, зокрема систем презентацій сприяє:

- підвищенню якісного рівня використання наочності на уроці;

- зростанню продуктивності уроку;

- реалізації міжпредметних зв'язків тощо.

     Застосування ІКТ у процесі відбору, накопичення, систематизації і передання знань, а також в організації різних видів навчальної діяльності є однією із значущих ознак системи освіти, що формується зараз. Тому у своїй діяльності прагну урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам'ятаючи слова Леонардо да Вінчі "Природа так про все потурбувалася, що всюди людина знаходить те, чому можна навчитися".

     

Розвиток асоціативно-образного мислення, уяви і творчості учнів

Розвиток асоціативно-образного мислення, уяви і творчості учнів.

     Розвиток мовлення учнів завжди розглядався як одне з найважливіших завдань шкільного курсу рідної мови. Мовлення, як і будь-який інший вид діяльності, може бути досить успішним лише тоді, коли воно чітко спрямоване на досягнення певної мети і якщо ця мета добре усвідомлена суб'єктом діяльності.

     Успіх мовлення залежить від того, чи враховує той, хто говорить або пише особливості адресата мовлення. До умов, які визначають характер мовленнєвої діяльності і мовленнєвого продукту належить також тема і основна думка висловлювання, місце спілкування.

     Нині особливо актуальною стала проблема набуття учнями творчого самостійного досвіду. . Суспільству потрібна інтелектуально й соціально компетентна особистість, здатна самокритично мислити, творчо діяти, застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях, неординарно розв'язувати проблеми, створювати нове. Звісно, для формування такої особистості треба використовувати у шкільному навчально-виховному процесі інноваційні методи і прийоми навчання, особливі завдання і вправи, які б спонукали до творчої діяльності. Основними показниками творчості школяра є самостійність, ініціативність, активність, а результатом творчої самостійної діяльності - якісно нові цінності, важливі для формування особистості та її самореалізації в роки навчання і в подальшому житті.

      Творчі роботи відіграють надзвичайно важливу роль у навчальному процесі. Вони вчать учнів послідовно, чітко, грамотно викладати свої думки, розвивають образне мислення. Тому я широко практикую:

- перекази з творчим завданням, за текстом, за малюнками;

- складання новел, оповідань на морально-етичну тему;

- написання творів розповідного і описового характеру;

- творчі диктанти (виправити помилки, доповнити речення і т.д.)

- твір-роздум дискусійного характеру ("Можна все на світі вибирати сину, вибрати неможна тільки Батьківщину", "Чи потрібно сучасному читачеві книги про Голодомор?")

- складання уявного інтерв'ю учнів у письменника;

- творчі завдання:

     а) скласти і записати речення, в яких обставинами були б такі, слова та словосполучення слів: святково та урочисто, у саду.

     б) виписати із художніх творів десять речень з порівняннями та зворотами, з'ясувати їх стилістичну роль і ін.)

     в) скласти байку і т.д.

     Уроки, на яких пишуться твори, дають змогу виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до природи, до рідної мови.

     В своїй практиці впроваджую творчі роботи на основі асоціацій. Вивчення художнього твору письменника (роману, поеми, памфлета) має дати поштовх до творчості учнівської.

     Це може проявитися в різних формах: 

- ліричний вірш;

- інсценівка;

- байка;

- невеликий прозовий твір.

     Найчастіше - за аналогією до вивченого твору.

     Кожен твір викликає у читачів (учнів) цілий ланцюг асоціацій, спогадів, думок, пов'язаних з їхнім життєвим досвідом, з тим, що вони бачать у житті...

     Художній твір, який вивчають у школі, можна порівнювати із сніговою кулею, що тягне за собою цілу лавину думок, проблем, дискусійних запитань.

     У сучасній психології існує твердження, що асоціативність властива майже всім видам пізнавальної діяльності - мисленню, пам'яті, уяві. Асоціації трактуються як зв'язок між окремими нервово-психічними актами (уявленнями, думками, почуттями), внаслідок якого одне уявлення, почуття, образ, особа та ін. викликає в пам'яті інше.

     Психологи радять використовувати асоціації і для розвитку пам'яті. На їхню думку, важливу роль у запам'ятовуванні та відтворенні матеріалу має, наприклад, римування слів, малюнки та ін. На дієвість такого методу вказував і К. Ушинський: Учіть дитину п'яти словам, і вона довго буде мучатись над ними, а зв'яжіть двадцять таких слів із картинками, і вона запам'ятає їх одразу.

     У власній практиці використовую такі види оригінвальних творчих робіт.

1. Асоціативний твір-замальовка за уривком з художнього твору, який розвиває асоціативне підгрунтя мислення, уяву, творчу фантазію учнів. Учням пропоную уривок, який відіграє важливу роль у змісті твору (образ-символ, репліка, монолог-роздум, штрих до характеристики, тощо). За певний час потрібно написати твір, що є асоціацею на почуте, чи висловити думки й почуття, які викликав уривок). Яскравим зразком уривка з твору, що викликає у старшокласників асоціативні образи, "картинки" та роздуми, є опис собору в романі Олеся Гончара "Собор" або образ Марії, яка працює на  полі (за повістю У. Самчука "Марія").

2. Асоціативний твір-образ, який розвиває уяву, здатність спонтанно, легко створювати нові художні образи. У процесі роботи зі змістом художнього твору чи після його аналізу учням пропонується створити свій образ персонажа, природи тощо. Наприклад, автобіографічна повість О. Довженка "Зачарована Десна" - опис річки дитинства письменника і поставити завдання змалювати в художньому стилі річку, що стала кожному з учнів дорогою.

3. Асоціативний твір-продовження сюжету. Метою якого є: розвивати і розширювати асоціативне підгрунтя для творчої уяви, фантазії.

     У процесі роботи з художнім текстом учням пропонується на певному етапі спинитися, "забути", як далі розвиваються події, і по-своєму продовжити сюжет. Таку зупинку можна зробити. опрацьовуючи зміст роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", перед зустріччю Чіпки Варениченка з панським сторожем, кому головний персонаж уперше вчинив великий гріх, виливаючи образу і ненависть до влади у вбивство невинної людини.

     Отже, вважаю, що такий вид діяльності допоможе розвинути інтелект, семантичну гнучкість, нестандартність мислення, творчі здібності, зорінтує старшокласника на пошук нових ідей, фактів, образів тощо.

Національно-патріотичне виховання

Національно-патріотичне виховання

    У сучасному житті приділяється багато уваги національної самосвідомості учнів, згуртовується колектив за допомогою колективних справ, участі у заходах, зорієнтованих на потріотичне виховання, відродження культури, традицій, збереження мови, народу.
     Національно-патріотичне виховання учнів має такі основні завдання:
- формування національної відомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;
- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;
- формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;
- прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;
- виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції;
- утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності і моралі;
- формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;
- забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я;
- виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;
- формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;
- формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;
- розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;
- формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовки до життя в умовах ринкових відносин.
     Першочерговим завданням, як класного керівника, вважаю є захист дитини. І головне пам'ятати: "Людське в людині - то найбільша цінність, і дар цей треба берегти". Враховуючи запити сьогодення, не слід забувати про те, мало сповідувати мораллю, треба кожному ставати активнішим, творчим, ініціативним. Адже, тільки маючи позицію "переможу я", людина досягне чогось в житті.
     У виховній роботі віддаю перевагу схваленню, заохоченню - це завжди додає учням впевненості у собі, розвиває відповідальність і бажання бути ще кращими. Особливу увагу приділяю вихованню дітей на національно-патріотичних традиціях, а також на розвиток сфери спілкування, адже саме спілкування в значній мірі визначає самовираження людини.
     Патріотичне виховання молоді є однією з головних складових національної безпеки України. В нашій державі патріотичне виховання має бути спрямоване на формування в молодого покоління національної свідомості, любові до України, вміння відстоювати права і свободи громадян, сприяти громадянському миру та злагоді в суспільстві. 
Національно-патріотичне виховання має бути залучене до формування і розвитку такої особистості, якій буде притаманна висока національна свідомість, готовність до виконання громадянського та конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, незалежності та цілісності України, утвердження національного суверенітету України.
     Провідною ідеєю виховання дітей на патріотичних традиціях і звичаях українського народу я вважаю ідею виховання дитини з високими моральними якостями. Насамперед, це тісний зв'язок патріотичного, морально-правового і родинного виховання. Всю роботу спрямовую на виховання в учнів любові до рідного краю, до України, сприяю розвиткові пізнавальної активності учнів, умінні відстоювати думку, твердо оцінювати події, виховувати почуття власної гідності, гуманне ставлення до людей. Це виховання активної життєвої позиції, свідомого ставлення до громадського обов'язку, коли єдність слова і діла стає повсякденною нормою поведінки.
     З дітьми проводжу такі виховні бесіди: "Любіть Україну всім серцем своїм", "Національні символи України", "Пам'яті Героїв Крут", "Нашому роду нема переводу", "Співай, вишнева моя Україна", "Як парость виноградної лози плекайте мову", "Роде наш красний, роде наш прекрасний", "Розвивайся, мова наша солов'їна" тощо. Ми вивчаємо історію українського народу, знайомимося з обрядами, звичаями, народними традиціями.
     Метою виховних заходів є: формування у школярів ціннісного ставлення до Батьківщини; розвивати в них почуття гордості за власне минуле рідного народу, національної самосвідомості та громадянської активності; виховувати прагнення примножувати своєю працею здобутки українського народу.
     Вірю що саме наше молоде покоління буде пишатися тим, що живуть саме на Україні і саме їм належить право і честь зробити її квітучою і процвітаючою.

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури

     Сучасна концепція національної освіти ставить перед учителем-словесником чітку вимогу: сприяти формуванню національно-мовної особистості, яка характеризується свідомим ставленням до мови, розвиненим мовленням, мисленням, інтелектом. Під час навчання мають бути створені умови для позитивного розвитку, психологічного комфорту, творчої реалізації. Необхідно розвивати в учнів творчі здібності, критичне мислення.
     Важливе місце в системі розвитку здібностей посідає самостійна робота учнів, тому що ефективність роботи школяра визначають його розумовою активністю. Слушно писав з цього приводу В.О. Сухомлинський, наголошуючи, що учень повинен не просто слухати і думати, а щось робити. Мислення має відображатись у діяльності, лише тоді на уроці будуть думати всі, не буде неуважних. Тому під час вивчення нового матеріалу, я пропоную учням самостійно опрацювати окремі питання, скласти план, виписати цитати тощо.
     Учень як творча особистість розкривається під час написання рефератів, творчих робіт. Під час підготовки до написання роботи учень опрацьовує багато літературних джерел, отримує нові знання, аналізує їх. Усе це дає змогу дитині проявитися як особистості, розкрити свої здібності. Творчі роботи відіграють надзвичайно важливу роль у навчальному процесі. Вони вчать учнів послідовно, чітко, грамотно викладати свої думки, розвивають образне мислення. Тому я широко використовую такі види робіт:
- складання казок, віршів, акровіршів;
- написання творів розповідного і описового характеру;
- перекази з творчим завдавнням, за текстом, за малюнками;
- творчі диктанти (виправити помилки, доповнити речення і т.д.)
     Здібні діти не люблять одноманітності, тому на уроках української мови та літератури використовую елементи технології особистісно-орієнтованого навчання, які вчать учнів:
- самостійну визначити мету;
- послідовно викладати думки;
- доводити свою думку;
- з повагою ставитися до думки інших.
      Творчі здібності учнів розвивають і такі завдання як:
- підготувати інтерв'ю з письменником або персонажем твору;
- скласти сенкан для характеристики найголовніших якостей персонажа;
- повідомлення про літературного героя від імені дійової особи;
- продовжити власну кінцівку оповідання, казки;
     Наприклад, під час вивчення біографії письменника учні з радістю задають питання уявному автору твору:
- Де й коли ви народилися?
- Що ви розкажете про своє дитинство?
- Яку освіту ви здобули?
- Яким був Ваш подальший життєвий і творчий шлях?
     Вивчаючи твори Л. Глібова, пропоную дітям спробувати написати власні акровірші. Також пробують складати загадки, вірші.
     Ось деякі з них:
   Роги має, а не віл.
   Має пір'я, але не птах.
   Вдягнений, а не людина.    (подушка)

                   Бульбашками гарно грає,
                   Гарний запах має,
                   Миє наше тіло,
                   І називається - ... (мило)

     Дитяча творчість починається зі слова. Завдяки допитливості, винахідливості, критичному незалежному мисленню, здатністю до ризику дитина пробує висловити власну думку. В.О. Сухомлинський писав: "За найбільшу творчу знахідку у своїй педагогічній діяльності вважайте ту мить, коли дитина сказала своє слово". І це дійсно так. У своїй практиці, ще починаючи з п'ятого класу, вчу дітей вільно висловлювати власну думку. Намагаюся, щоб мовлення було виразне, точне, правильне.
    Щоб поповнити словниковий запас учнів, пропоную такі вправи:
- із літер одного слова утворити нові слова;
- дібрати синоніми, антоніми;
- скласти ланцюжок слів;
- дібрати епітети, метафори, поівняння;
- дібрати рими.
     Щоб навчитися бачити незвичайне у звичайному, знаходити нестандартні шляхи виходять з будь-яких ситуацій, необхідно розвивати творчу уяву. Для цього пропоную такі вправи:
- до поданих слів доберіть слова за асоціативними зв'язками:
             * за кольором (жовтий - тепло, радість)
             * за смаком (солодке - яблуко, життя, мрії)
             * за функціями (будувати - творити, фантазувати)
- намалювати асоціативні малюнки ("Що таке щястя?")
     На уроках української мови та літератури впроваджую інтерактивні методи, такі як: "Мікрофон", метод "Прес", "Мозковий штурм", дискусія, рольові ігри, "Займи позицію" тощо.
     В.О. Сухомлинський писав: "Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безслідною пилинкою, а для того, щоб лишити по собі слід - у справах чи творчості". Тож почуваюся щасливою, коли проведений урок викликав у дітей бажання творчо мислити, любити рідну мову.

Інтерактивні технології на уроках

української мови та літератури

Формування в Україні нової системи освіти, орієнтованої на входження в світовий освітній простір, супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу.

Педагогічні інновації пов’язані сьогодні із застосуванням інтерактивних методів у навчальній та виховній діялльності вчителя.

Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання. Взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, створення атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивна ваємолдія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, преймати продумані рішення.

В своїй практиці надаю перевагу інтерактивним методам навчання. Такі методи як «Спільний проект», «Пошук інформації» можна використовувати при вивченні нового матеріалу.

Вивчаючи біографію Т. Шевченка, історики розповідають біографію письменника, географи за картою-схемою розповідають про подорожі та місця перебування поета, дослідники розповідають про цікаві сторінки життя Т. Шевченка, мистецтвознавці досліджують картини, малюнки поета-художника. Учні із задоволенням виконують свої завдання. Спонукаючи учнів бути не спостерігачами, а активними учасниками, залучаю їх до спільної праці, домагаюся щоб розповіді були цікавими, повними, чіткими, думки літературно оформлені, мовлення зв’язним.

На уроках української мови та літератури використовую різні форми і методи інтерактивних технологій. Наприклад: «Мозковий штурм», «Так – ні», «Виправте помилку», «Чи знаєте ви…». «Мікрофон» тощо.

«Мозковий штурм»

-        Чому солов’ї заслуговують на сердечну опіку людей?

-        У чому краса і велич солов’я (К. Малицька «Соловей»)

-   Чи є на вашу думку, місце пригодам у повсякденному житті? (В. Нестайко «Тореадори з Васюківки»)

-    Чи могли б бути друзями Анна з поезії Ліни Костенко «Кольорові миші» та Женя з оповідання Є. Гуцала «Олень Август»? Що їх об’єднує? («Олень Август» Є. Гуцало)

Інтерактивна вправа «Мікрофон» дає можливість кожному учню сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або вислолвлюючи свою думку чи позицію.

«Мікрофон»

-        Яке чиниться зло в п’єсі  Карпенка-Карого «Хазяїн»? І хто це робить?

-        Про яке зло ідеться у драмі І. Франка «Украдене щастя»?

-        У чому причина цього зла?

-        Що може перемогтти таке зло?

-  Скажіть, що ви можете взяти від І. Франка, письменника і громадського діяча, у власну життєву мандрівку?

-        Чого навчає роман О. Гончара «Собор»?

«Незакінчене речення»

-        Продовжити речення: «на мою думкку, роман О. Гончара «Собор» – це…»

-        «У стрілецькій пісні «Ой у лузі червона калина похилилася» мене найбільше схвилювало…»

-        «Від цього уроку я очікую…»

-        «На уроці я сподіваюся…»

Метою «Кола ідей» є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Вчитель збирає на картках (або усно) думки, ідеї учнів складає на дошці або починає дискусію, користуючись інформацією з карток.

«Коло ідей» С. Черкасенко «Маленький горбань»

-        Що треба зробити, щоб стати добрим і милосердним?

-        Чи можна цього навчитися за один день?

«Дискусія»

-        Чи кожна людина є доброю?

Проект «Скласти пам’ятку «Як стати добрим і милосердним?»»

Метод «Прес» використовую при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно зайняти і чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти і формувати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

Чотири етапи методу «Прес»: … я вважаю, що…, …тому, що…, … наприклад…, …отже, таким чином…

«Метод «Прес»»

-        Чому вивчення творчості січових стрільців є важливим для нас?

-        Чого навчають нас пісні січових стрільців?

«Робота в парах»

-        З’єднати стрілками слова на означення рис людського характеру з назвами тварин, які уособлюють їх у байках.

Метод «Навчаючи - учусь» використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого.

-        Пригадаймо, що ми знаємо про спустошливі навали татар і турків на Україну в ХVІ ст.

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадянської активності в громадянському суспільстві. Уроки також повинні надати учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям

Наш час – час змін і перетворень, у тому числі й навчально-виховному процесі. Головною метою навчання сьогодні стає всебічний розвиток людської особистості, яка б уміла поєднати багатий духовний світ, знання, практику та ініціативність. Зараз першочерговим завданням для освітян є формування в учнів таких якостей, як:

-         прагнення до навчання впродовж усього життя;

-         постійний пошук найкращих шляхів розв’язання життєвих проблем.

Їх реалізація вимагає впровадження в навчально-виховний процес нових форм та методів навчання, які стимулюють дитину, переорієнтовують навчання з готових знань, умінь і навичок на розвиток особистості, її творчих здібностей, самостійного мислення та почуття власної відповідальності. Досягнути цього можна лише чіткою організацією навчального процесу, створення атмосфери доброзичливості на уроках, надання кожному учневі можливості виявити своє «Я».

Навчання – це творчий процес відкриття дитиною світу. Це незаперечна істина, якою я керуюсь у своїй професійній діяльності. Не «передати» знання учневі в готовому вигляді, а навчити його самостійно добувати їх, самому доходити висновку, висловлювати думку – це ті принципи, яким я віддаю перевагу під час підготовки до уроку та його проведення. Тому й девізом моєї учительської праці є такі слова: «Кожне заняття – це пошук, творчість і результат».

Мій девіз на уроці: «Потрібно, щоб на уроках української мови та літератури рідне слово жило, трепетало, грало всіма барвами і відтінками в душі молодої людини, говорило їй про віковічні багатства народу, про красу рідної землі»    

(В.Сухомлинський).                        

Метою моєї роботи є:

-         навчити учнів слухати і чути інших;

-         розвивати вміння брати участь у вільній бесіді;

-         удосконалювати навички роботи в групі;

- вчити дітей ініціативі, самостійності, відповідальності, творчості, працьовитості;

-         вчити висловлювати свої власні думки, без боязні помилятися;

-         розвивати вміння спостерігати, порівнювати і робити висновки;

-         втілювати в життя гасло: «Не кажи не вмію, а кажи навчусь!».

Наша мова – багата і розмаїта як всесвіт. У ній закарбовано все, що пізнала, пережила і відчула людина. Без мовленнєвої діяльності не можливе самовираження учня.

Проблема, над якою я працюю «Формування мовленнєвої компетенції учнів на основі впровадження нових інформаційних технологій навчання, надання діяльності творчого характеру», є надзвичайно актуальною, тому що мова – це обличчя дитини.

Мовленнєва компетенція – це вміння адекватно й доречно практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях, використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби.

Мовленнєва компетенція включає в себе такі компоненти:

-         добре володіння усним і писемним мовленням;

-         вміння доводити власну позицію;

-         вміння формувати власну точку зору;

-         адекватне ставлення до критики;

-         культура мовлення;

-         вміння користуватися довідниковою літературою;

-     здатність до відтворення інформації з елементами логічного опрацювання матеріалу.

Урок рідної мови та літератури… то ж яким він має бути сьогодні? Що може стати першим кроком на шляху до глибокого взаєморозуміння між учителем і учнем?

Як зробити, щоб урок був радісним і цікавим, щоб розкрив творчий потенціал особистості, поставив у морального вибору й прийняття самостійного рішення?

Ці питання не раз змушували мене замислитися й шукати відповіді. І стала шукати… Ще на початку своєї педагогічної діяльності помітила, що краще засвоюється той матеріал, до якого в учнів є інтерес.

Принцип, яким керуюсь під час проведення уроку – повинно бути цікаво. Вважаю, що ефективність заняття багато в чому залежить від так званого налаштування на урок, тобто забезпечення емоційної готовності до уроку. З перших хвилин учень повинен відчути, що він цікавий учителю не просто як носій знань, а й як особистість, що тут переймаються його настроєм, душевним самопочуттям. Спостереження за власним настроєм привчає школярів стежити за своїм внутрішнім станом, аналізувати його, а це сприяє формуванню рефлекційних умінь, мобілізує до праці, активізує увагу. Відтак учителю легше створити робочу атмосферу на уроці.

Отже, щоб досягти позитивного налаштування учнів на урок, практикую спеціальні методики, а саме:

-         «Обмін компліментами»;

-         Визначення настрою за допомогою дієслів хвилююся, радію, очікую;

-         «Побажай собі (мені) удачі»;

-         «Ланцюжок добрих побажань»;

-         З’ясування настрою у групах;

-         Побажання успіху від учителя;

-         «Обмін усмішками»;

-         «Кольоровий настрій».

Наступним етапом мотивації є актуалізація опорних знань. Учень повинен усвідомлювати що і для чого він робитиме на уроці. Завдання вчителя – відшукати просту, зрозумілу, привабливу мету у колі вікових інтересів та захоплень школярів. Маючи особистісну зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес пізнання.

З цією метою використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації; викликають у дітей здивування, інтерес.

Наприклад, використовую гру «Пароль».

Учням необхідно пригадати поняття, якими послуговуватимемося на уроці і які поступово привели до вивчення теми «Узагальнювальне слово при однорідних членах речення». Синтаксис і пунктуація → речення→ однорідні члени речення.

Або пропоную дітям згадати деякі літературні поняття (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), щоб підготувати їх до сприйняття сюжету твору. На цьому етапі уроку використовую такі методи і прийоми:

«Експрес-бесіда» (Тема «Основні правила переносу»5 кл.)

-         Що називаємо складом?

-         Від чого залежить кількість складів у слові?

-         Який склад називаємо закритим, а який відкритим?

-         Пригадайте відомості про склад і наголос.

-         Який склад називаємо наголошеним?

-         Яку роль  вони відіграють у нашому мовленні?

«Мозковий штурм» (Тема «Вимова префіксів з- (зі-), роз-, без-,», 5 кл)

-         Яка частина слова називається префіксом?

-         Як пишемо префікси зі словами?

-         Де у слові стоїть префікс?

«Вхідна рефлексія»(загадка)(Тема «Велика літера і лапки в іменниках», 5 кл)

     Всі на світі добре знають,

     Що предмет я означаю.

– Хто? чи Що? – ви запитайте

і про мене все дізнайтесь.

Я істота й неістота:

Парта, зайчик, дошка, котик.

Маю рід, число, відмінок

І чотири аж відміни.

Хто я? Знайте достеменно:

Називаюсь я… (іменник)

«Закінчити речення» (Тема:М.Вороний «Євшан – зілля», 6 кл.)

-         М. Вороний народився…

-         У сім’ї Вороних любили поезію…

-   Від матері Микола перейняв…

-   Микола Кіндратович навчався в таких закладах…

-   Перший вірш створив…

-   Вороний у 1920 р. емігрував…

-   7 червня 1938 р. …

Метод «Мікрофон» В. Винниченко «Федько-халамидник» (6 кл)

-         Що мене найбільше вразило в оповіданні «Федько-халамидник»

Одним із різновидів розвитку  творчих здібностей я вважаю дослідницькі та пошукові методи навчання, їх я застосовую безпосередньо на уроці, а також пропоную учням випереджальні пошукові завдання. Це сприяє розвитку пізнавальної активності школярів, формуванню розумових здібностей, основних мовленнєво-комунікативних умінь, творчої самостійності тощо.

 Під час вивчення нового матеріалу я не пояснюю учням його одразу, а лише ставлю проблему, пропоную або мовний матеріал, або опорні плакати, за якими учень сам, власними зусиллями відкриває те, що було відкрито до нього. І хай це будуть незначні відкриття, але учень відчуває, що він здобув їх сам.

Це такі прийоми як: «Лінгвістичне дослідження», «Поміркуй», «Творче конструювання» та ін. Наприклад, вивчаючи тему «Уподібнення приголосних звуків» пропоную учням провести дослідження:

-         Правильно вимовте слова: важко, діжка, ложка, казка.

-         Поміркуйте, чи відбувається в них уподібнення приголосних.

-         Правильність вашого висновку перевірте за підручником.

Тема.Спрощення в групах приголосних.

-         Від вказаних іменників утворіть прикметники.

-         Тиждень, проїзд, радість, щастя, совість, доблесть.

-         Простежте, чи відбуваються зміни у вимові іменників і прикметників. Які саме?  

Тема. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] у коренях слів.

-     В поданих словах (береза, вітер, зима, зозуля, голубка, кожух) визначте місце наголосу і з’ясуйте:

-         Як вимовляються в слові ненаголошені голосні [е] і [и]?

-         Як вимовляється звук [о] перед наголошеним складом [у]?

Щоб діти краще засвоїли мовні правила застосовую таблиці, малюнки, в яких правила подано у вигляді малюнків, віршиків.

В своїй практиці надаю перевагу тим методам, звернені до свідомості й активності учнів у навчанні. Саме інтерактивне навчання, як різновид активного, має свої закономірності, особливості. Сутність його в тому, що в навчальний процес залучаються всі учні, кожен робить індивідуальний внесок, відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності.

Спонукаючи учнів бути не спостерігачами, а активними учасниками, залучаю їх до спільної праці, домагаюся, щоб розповіді були повними, цікавими, чіткими, думки літературно оформлені, мовлення зв’язним.

На уроках української мови та літератури використовую такі форми і методи інтерактивних технологій як: «Мозковий штурм», «Чи знаєте ви…», «Так – Ні», «Виправте помилку», «Мікрофон» тощо.

Прийом «Я так думаю» (Емма Андрієвська «Казка про яян», 6 кл)

-         Поміркуйте, чому пастушкова доброта не змогла розтопити крижаного «Я» в душах Ян.

-         Мішок самоцвітів – це Ян плата за доброту, прагнення до волі й повага до людей?

-         Чи можна в сучасному житті «вилікувати егоїста».

Робота в парах. Розігрування діалогів.

-         Я потрапив у місто Ян.

-         Я не хочу бути яянином.

Робота в групах. (В. Винниченко «Федько - халамидник», 6 кл)

І група – характеристика образу матері Федька

ІІ група – характеристика товаришів Федька

ІІІ група – характеристика образу Толиного батька

Гра «Так чи ні» (Г. Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії», 5 кл)

1.     Гвардійці бажали Алі волі.

2.     Недороль прийшов, щоб випустити Алю з підземелля.

3.     Недопопелюшка втекла, бо злякалася.

4.     Годинникова стрілка була в одного з вартових.

5.     Перший Недорадник сам опинився за ґратами.

«Виправте помилку». («Спрощення в групах приголосних», 5 кл)

Завдання: знайти можливі помилки, відредагуйте.

Совісний, областний, виїзна, тиждня, пестливий, хрустнути.

Практикую індивідуальні, парні, групові проекти. Вивчаючи у 8 класі тему «Однорідні члени речення» можна використати елементи проектної діяльності. Наприклад учні  отримали індивідуальні завдання:

-  Скласти усне повідомлення на лінгвістичну тему «Однорідні члени речення»

-  Підготувати повідомлення «Розділові знаки при однорідних членах речення».

Перед вивченням теми «І. Карпенко-Карий. Життя і творчість драматурга», учні отримали такі теми проектів:

-         «Корифеї українського театру»

-         «І. Карпенко-Карий і театр корифеїв».

Учні можуть отримати і індивідуальні завдання, наприклад, дослідити псевдоніми родини Тобілевичів, юні мистецтвознавці дослідять музеї І. Карпенка-Карого тощо.

Учні із задоволенням захищали свої проекти, оскільки робили певні пошукові дослідження, підбирали ілюстрації і т.д.

Поряд із глибоким вивченням граматики, правопису і пунктуації української мови чільне місце посідають уроки розвитку зв’язного мовлення, що стимулюють розумові сили і мовні здібності дітей. Я вважаю, що саме уроки зв’язного мовлення є найбільш ефективними для розвитку комунікативних здібностей, де діти вчаться володіти словом, всім серцем відчувати його красу, логічно і грамотно висловлювати свої думки, розвивати творчу уяву, мислення, фантазію. Учні самі складають діалоги на запропоновану тему «Школа, про яку я мрію», «Народні звичаї і традиції у моїй родині».

На уроці застосовую і такі методи навчання, як проблемне запитання, проблемна ситуація.

-         Поміркуйте, чим відрізняються звуки [т] і [д].

-        Як треба вимовити і записати слово: боротьба чи бородьба? Вимовте слово спочатку повільно, а потім швидше. Що ви помітили? Зробіть висновок.

***

-         Чи добре господарює Герасим Калитка?

-         Чи можемо ми з вами прожити без грошей?

Питання такого характеру спонукають учнів до дискусії, одні стверджують, інші заперечують, учні вчаться доводити свою думку, зіставляти своє ствердження з іншими поглядами, наводити свої приклади для підтвердження своєї думки.

В своїй роботі використовую самостійні, творчі завдання:

- Творчі диктанти, фантазії на вільну тему;

- Перекази з творчим завданням, за текстом, малюнком;

- Написання творів розповідного і описового характеру, тощо.

На таких уроках збагачується словниковий запас учнів. Складання різних видів творів формують не лише зв’язне мовлення учнів, а й розвивають навички володіння мовою, а також виховують в учнів почуття патріотизму, любові до природи, до рідної мови.

Ефективним видом творчих завдань, що сприяють розвитку мовлення, стало написання сенканів, акровіршів. Цей вид роботи я використовую на будь-якому етапі уроку. Це так звані «Хвилинки творчості».

Лис Микита

Хитрий, кмітливий.

Полює, краде, вихваляється.

«Святе створіння».

Остромисел.

Щоб урок був цікавим пропоную дітям рольові, лінгвістичні ігри, наприклад, «Влови помилку», «Знайди пару», «Четвертий зайвий», розгадування ребусів, кросвордів. Такі завдання як: відкоригувати речення, продовжити речення, дібрати прикметники до малюнка тощо, розвивають образне бачення, критичне мислення, збагачується їх словниковий запас.

У процесі ігрової діяльності діти почуваються психологічно розкуто. Це, звичайно, сприяє виявленню їхніх творчих та інтелектуальних здібностей.

На етапі закріплення вивченого матеріалу також використовую інтерактивні методи і прийоми.

«Мозковий штурм». (до теми: Е. Андрієвська «Говорюча риба»)

-         Чому рибалка і риба не стали рідними в своєму оточенні?

-         Хто винен у тому, що сталося з рибою?

«Мікрофон»

-     Як ви розумієте «Я» і власний внутрішній світ?(Е.Андієвська «Казка про яян)

-   Як ви гадаєте, яка людина могла б вирости з Федька, а яка – з Толі?  (В.Винниченко «Федько-халамидник»)

-  Які враження залишилися у вас після прочитання літературної казки В.Королева-Старого «Хуха-Моховинка»?

«Рольова гра» (О.Олесь «Ярослав Мудрий»)

-  Уявіть, що ви є Ярославом Мудрим. Запишіть повчання наступним поколінням.

-         Уявіть, що ви Нестор Літописець. У прозовому варіанті розкажіть історію правління Ярослава Мудрого, спираючись на твір О. Олеся.

«Рефлексія»

-         Що було найцікавішим для вас на уроці?

-         Що було найважчим?

-         Я зрозумів, що можу…

Розвиток рідної мови є природним прагненням людини. Вихованню культури мови особливо сприяє велика увага до розвитку усного і писемного мовлення учнів, адже багатство мови, вміння мислити і говорити, творити свій власний текст підвищує грамотність та удосконалює мовлення.                                                                                     

 Учитель – філолог своїм предметом водночас навчає і виховує, бо художня книга для молоді є порадником і джерелом життєдайної сили.            

  На уроках літератури стараюся, щоб учні вільно висловлювали своє ставлення до твору, не боячись, що воно не збігається з думкою вчителя, товаришів, автора твору; змогли  дати власну оцінку вчинкам героїв, взяти участь у дискусії.                                                   

  Диспути  найбільше подобаються молоді. Я ж у таких ситуаціях маю можливість спостерігати, як вони прочитали твір, чи вивчили тему, що зрозуміли чітко, що не доопрацювали. Крім того, завжди цікаво слухати їхні тези,роздуми, аргументи – часом наївні і дитячі, а подекуди навіть занадто дорослі. Намагаюсь не пояснювати учням те, що вони розуміють самі, а тактовно, цікавими творчими запитаннями спонукаю їх до пошуків. Бо як сказав Л.Айзерман у своїй статті «Уроки літератури сьогодні», «питання, яке не примушує думати, не бере, що називається, за душу, гасить інтерес, породжує байдужість…». Наприклад, під час вивчення твору І,Карпенка – Карого «Сто тисяч» учні цікаво висловлюють думку про владу грошей у житті. Проблеми, порушені письменниками у своїх творах, намагаємося пов`язати із сьогоденням, доводимо, чи є вони актуальними й сьогодні. Під час  роботи над змістом твору або вивчення творчості письменника готую різні запитання: «Чи знаєш ти героїв твору?», «Чий це портрет?», «Кому з героїв творів належать ці слова?», «З яких творів взято ці слова?». Використовую літературні диктанти. Вивчаючи твір,пропоную зробити до нього ілюстрацію,малюнок.     

   Практикую аналіз твору компаративним методом, тобто методом порівняння.  Вивчаючи з учнями той чи інший сюжет, образ, мотив, простежуємо  аналогії в літературі інших народів та епох. Наприклад, аналізуємо твір В.Рутківського «Джури козака Швайки» у зіставленні з твором М.Гоголя «Тарас Бульба» або казку і.Франка «Фарбований Лис» - з індійською казкою «Фарбований шакал». Дбаю про те, щоб уроки української мови та літератури були ефективними і змістовними. Ставлю перед собою завдання,щоб учні читали художні твори і вивчали літературу не заради оцінки, а для свого інтелектуального і морального розвитку. Значну увагу приділяю філологічно обдарованим учням, заохочую їх до самостійних творчих спроб і пошуків.    

Працюючи в режимі постійних шукань та новизни, учні розвивають мислення і уяву, набувають комунікативних навичок монологічного мовлення, виявляють творчі можливості.

Вважаю, що вчитель – словесник може навчити учнів не тільки любити рідну мову і володіти її багатством, а й виховати у кожного з них потребу мислити творчо, пробудити бажання творити красу за допомогою слова.

Хоч і працюю я на освітянській ниві не дуже багато, але вірю в свої сили, йду на урок з переконанням, що він мені вдасться, що він буде кращим за попередні. І вкотре переконуюсь у правильності слів В. Сухомлинського: «Учитель готується до свого найкращого уроку все життя… Така духовна і філософська основа нашої професії і технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, учителеві треба ввібрати ціле море світла.»