Програма ЗНО з української мови та літератури

ЗНО 2020

26 травня 2020 року відбудеться зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури.

Випускники закладів загальної середньої освіти, а також учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які у 2020 році здобудуть повну загальну середню освіту, мають вибрати українську мову і літературу як обов’язковий предмет для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Зміст сертифікаційної роботи з української мови і літератури визначено Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, затвердженою Міністерством освіти і науки України. Програму розроблено на основі чинних навчальних програм з української мови і літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.

Сертифікаційна робота з української мови і літератури налічує 58 завдань різних форм і складається з трьох частин: «Українська мова» (33 завдання), «Українська література» (24 завдання) і «Власне висловлення» (одне завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю).

Під час визначення результату зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури за шкалою 100–200 балів ураховують тестовий бал, отриманий учасником за виконання всіх завдань сертифікаційної роботи. Визначення тестового бала здійснюється на основі схем нарахування балів за виконання завдань сертифікаційної роботи (подано в Характеристиці сертифікаційної роботи) та Критеріїв оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю.

У процесі визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання за шкалою 100–200 балів буде встановлено поріг «склав/не склав» – мінімальний тестовий бал, який за виконання сертифікаційної роботи може отримати учасник із мінімальним рівнем знань. На основі тестового бала кожного учасника, який подолав поріг «склав/не склав», буде визначено його рейтингову оцінку за шкалою 100–200 балів.

Учасники, які подолають поріг «склав/не склав», зможуть узяти участь у конкурсному відборі до закладів вищої освіти.

Здобувачі повної загальної середньої освіти поточного року, які у 2020 році здобудуть повну загальну середню освіту, обов’язково проходитимуть державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Вони отримають оцінку за шкалою 1–12 балів. У процесі визначення результату буде використано тестовий бал, отриманий учасником за виконання завдань № 1–33 частини 1 і завдання № 58 частини 3.

Результати зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури буде розміщено на інформаційних сторінках учасників до 20 червня 2020 року.

ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРТИФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРТИФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У характеристиці сертифікаційної роботи з української мови і літератури визначено структуру тесту, час, відведений на його виконання, конкретизовано кількість та типи завдань, уміщених до сертифікаційної роботи, наведено схему нарахування тестових балів. Докладне ознайомлення з цією інформацією допоможе виробити власну стратегію ефективної роботи під час зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури.

Сертифікаційна робота з української мови і літератури містить 58 завдань. Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання, – 104. На виконання сертифікаційної роботи відведено 180 хвилин.

Результат виконання завдань частин 1 і 3 буде зараховано як результат державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти для учнів (слухачів, студентів) закладів освіти, які в 2020 році завершують здобуття повної загальної середньої освіти.
Результат виконання всіх завдань сертифікаційної роботи буде використано під час прийому до закладів вищої освіти.

Робота складається з трьох частин:

• Частина 1 «Українська мова» містить 33 завдання різних форм. Відповіді на ці завдання треба позначити в бланку відповідей А.
• Частина 2 «Українська література» містить 24 завдання різних форм. Відповіді на ці завдання треба позначити в бланку відповідей А.
• Частина 3 «Власне висловлення» містить одне завдання відкритої форми. Відповідь на це завдання треба записати в бланку відповідей Б.

Типи завдань сертифікаційної роботи та схеми нарахування балів за виконання завдань

Форма / опис завдання	Схема нарахування балів
Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№ 1–23*, 29–33*, 34–53). Завдання має основу та чотири або п’ять варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважають виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей А.	0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.
Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») (№ 24–28*, 54–57). Завдання має основу та два стовпчики інформації, позначені цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконання завдання передбачає встановлення відповідності (утворення «логічних пар») між інформацією, позначеною цифрами та буквами. Завдання вважають виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.	0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал – за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів за будь-яку «логічну пару», якщо зроблено більше однієї позначки в рядку та/або колонці; 0 балів – за завдання, якщо не вказано жодної правильної відповідності («логічної пари») або відповіді на завдання не надано.
Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (№ 58*). Завдання передбачає створення учасником зовнішнього незалежного оцінювання власного висловлення на дискусійну тему в бланку відповідей Б.	від 0 до 20 балів: теза: 0, 1 або 2 бали; аргументи: 0, 1 або 2 бали; приклад із літератури чи інших видів мистецтва: 0, 1 або 2 бали; приклад, що є випадком із життя чи історичною подією: 0, 1 або 2 бали; логічність, послідовність: 0, 1 або 2 бали; висновок: 0, 1 або 2 бали; орфографія та пунктуація: 0, 1, 2, 3 або 4 бали; лексика, граматика та стилістика: 0, 1, 2, 3 або 4 бали. Власне висловлення обсягом до 100 слів або таке, що не відповідає темі буде оцінено в 0 балів.

* – завдання з української мови, результат виконання яких буде зараховуватися як результат державної підсумкової атестації

Критерії оцінювання завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (власного висловлення) з української мови зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року

Критерії оцінювання завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (власного висловлення) з української мови зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року

Зміст власного висловлення оцінюють за шістьома критеріями (1, 2, 3а, 3б, 4 та 5), як викладено в таблиці 1.

Таблиця 1

Критерій	Змістовий вияв і композиційне оформлення критерію	Бали
1. Теза	Учасник вправно формулює тезу	2
	Учасник не формулює тези вправно	1
	Учасник не формулює тези або формулює тезу, яка не відповідає запропонованій темі	0
2. Аргументи	Учасник наводить принаймні два доречні й переконливі аргументи	2
	Учасник наводить принаймні один доречний аргумент. Аргументи дублюють один одного, у другому аргументі  перефразовано зміст першого. Один з аргументів не є доречним стосовно сформульованої тези	1
	Учасник не наводить жодного аргументу, або наведені аргументи не є доречними	0
3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва	Один з аргументів підкріплено принаймні одним розгорнутим, добре поясненим прикладом з художньої літератури чи іншого виду мистецтва	2
	Немає мотивації наведення прикладу. Приклад не конкретизований через художній образ. У прикладі є фактичні помилки	1
	Прикладу з літератури чи інших видів мистецтва немає, або він не є доречним	0
3б. Приклад, що є випадком із життя або історичною подією	Учасник наводить принаймні один доречний приклад із власного життя або подію з історії чи суспільно-політичного життя, що є конкретною, локалізованою в часі та просторі	2
	Немає мотивації наведення такого прикладу; він не конкретизований; у ньому є фактичні помилки	1
	Прикладу з історії, суспільно-політичного чи власного життя немає, або він не є доречним	0
4. Логічність, послідовність	Висловлення демонструє зосередженість на запропонованій проблемі, цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу)	2
	У роботі є порушення логічності, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки	1
	Логіки викладу, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки немає	0
5. Висновок	Висновок відповідає запропонованій темі й органічно пов’язаний із тезою, аргументами й прикладами	2
	Висновок лише частково відповідає тезі або лише частково пов’язаний з аргументами та прикладами	1
	Висновку немає; висновок не відповідає сформульованій у власному висловленні тезі; висновок не пов’язаний з аргументами та прикладами	0

Мовне оформлення власного висловлення оцінюють за двома критеріями (6а та 6б), як викладено в таблицях 2 і 3.

Таблиця 2

Критерій	Кількість помилок	Бали
6а. Орфографія та пунктуація	0–1	4
	2–6	3
	7–11	2
	12–16	1
	17 і більше	0

Таблиця 3

Критерій	Кількість помилок	Бали
6б. Лексика, граматика та стилістика	0–1	4
	2–4	3
	5–7	2
	8–10	1
	11 і більше	0

Під час оцінювання орфографічної й пунктуаційної нормативності роботи 2 (дві) негрубі помилки рахують як 1 (одну) грубу.

До негрубих зараховують такі помилки:

• у написанні великої літери в складних власних назвах;
• у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;
• у випадках нерозрізнення не/ні (не хто інший / ніхто інший …);
• у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший;
• у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їхньої послідовності.

Негрубу орфографічну й негрубу пунктуаційну помилки не додають і не зараховують як 1 (одну) грубу.

Систематичне порушення норм милозвучності (3 (три) і більше випадків порушення на одне з правил: у–в, і–й–та) рахують як 1 (одну) орфографічну помилку.

Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, оцінюють у 0 балів. Роботу обсягом до 100 слів оцінюють у 0 балів.

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Зовнішнє оцінювання проводиться з метою забезпечення прав осіб на рівний доступ до вищої освіти та оцінювання відповідності результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, державним вимогам.

Участь у зовнішньому оцінюванні може взяти особа, яка має повну загальну середню освіту або здобуде її в поточному навчальному році та зареєструвалася відповідно до встановлених вимог.

Зовнішнє оцінювання проводиться щороку з використанням технологій педагогічного тестування. Завдання сертифікаційних робіт укладаються Українським центром відповідно до програм зовнішнього оцінювання з певних навчальних предметів.

Строки організації та проведення зовнішнього оцінювання, перелік навчальних предметів, з яких проводиться зовнішнє оцінювання, та мов національних меншин, якими здійснюється переклад текстів, визначаються наказами Міністерства освіти і науки України.

Учасникам зовнішнього оцінювання створюються рівні умови шляхом стандартизації процедур проведення зовнішнього оцінювання.

Для учасників з особливими освітніми потребами в пунктах зовнішнього оцінювання створюються особливі (спеціальні) умови для проходження оцінювання.

Результатом зовнішнього оцінювання є кількісна оцінка рівня навчальних досягнень учасника зовнішнього оцінювання.

Результати зовнішнього оцінювання використовуються:

• для визначення конкурсного бала під час відбору осіб, які вступають на навчання до закладів вищої освіти для отримання ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра і спеціаліста медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної освіти;
• як оцінки за державну підсумкову атестацію за освітній рівень повної загальної середньої освіти;
• для визначення стану функціонування системи загальної середньої освіти та прогнозування її подальшого розвитку.

Результати з певного навчального предмета визначаються за:

• рейтинговою шкалою 100-200 балів – для усіх учасників, які подолали поріг «склав / не склав»
• критеріальною шкалою 1-12 балів – для учасників з числа випускників системи середньої освіти поточного навчального року, які обрали цей навчальний предмет для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього оцінювання.

Визначення тестового бала здійснюється на основі схем нарахування балів за виконання завдань сертифікаційної роботи, розроблених Українським центром для відповідного предмета, та схем оцінювання завдань відкритою форми з розгорнутою відповіддю.

Рішення про встановлення порога «склав / не склав» ухвалює експертна комісія з визначення рейтингової оцінки. З урахуванням установленого порога «склав / не склав» здійснюється генерування таблиці за шкалою 100-200 балів.

Таблиці за шкалою 1-12 балів розробляються та ухвалюються експертною комісією з визначення оцінки рівня навчальних досягнень.

Офіційне оголошення результатів зовнішнього оцінювання здійснюється шляхом їх розміщення на інформаційних сторінках учасників зовнішнього оцінювання:

• з української мови і літератури, математики, історії України, англійської, іспанської, німецької, французької мов – не пізніше ніж через 25 календарних днів після проведення зовнішнього оцінювання із зазначених предметів;
• з інших предметів – не пізніше ніж через 14 календарних днів.

Результати зовнішнього оцінювання у вигляді рейтингових оцінок за шкалою 100-200 балів передаються Українським центром до відповідного реєстру в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.