Блог вчителя української мови та літератури : березня 2019

Додаток до листа

Міністерства освіти і науки України

від 27.03.2019 №1/9-196

Орієнтовні вимоги

до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців)

у системі загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році

Загальні положення

Державна підсумкова атестація (ДПА) в 2018/2019 навчальному році проводиться відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації (далі-Порядок), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
02 січня 2019 року за № 8/32979 та наказів Міністерства освіти і науки України: № 59 від 25.01. 2019 р. «Про проведення в 2018/2019 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту», № 116 від 01.02.2019 р. «Про внесення зміни до додатка 2 наказу МОН від 25 січня 2019 року № 59».

Строки проведення атестації в закладі освіти затверджує керівник закладу освіти в межах навчального року.

Третій предмет для проведення державної підсумкової атестації у 9-х класах обирається зі списку, зазначеному у додатку 2 до наказу МОН
від 25.01. 2019 р. № 59 у редакції наказу від 01.02. 2019 р. № 116, за рішенням педагогічної ради закладу освіти, ухваленим з урахуванням побажань учнів, та затвердженим наказом керівника закладу освіти. Процедурувиборутретього предмета, керуючисьчинним в Україні законодавством, а саместаттею 23 та підпунктом 1 частинипершоїстатті 1 Закону України «Про освіту», встановлює заклад освіти.

Державна підсумкова атестація з іноземних мов проводиться згідно з листом Міністерства освіти і науки України від 23.01.2019 року № 1/9-41.

Завдання для проведення ДПА в закладі освіти укладають учителі закладу освіти відповідно до орієнтованих вимог до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців)у системі загальної середньої освіти у 2018/2019навчальному році (лист МОН від 27.03.2019 № 1/9-196) і затверджує керівник закладу освіти.

Державна підсумкова атестація учнів 11-х класів проводиться у закладах освіти у випадках, визначених пунктами 6, 8, 10, 12, 13-16, 18 розділу ІІ Порядку проведення державної підсумкової атестації.У разі проведення атестації учнів 11 класів за місцем навчання атестаційні завдання укладаються учителями закладу освіти відповідно до орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, затверджених наказами МОН № 192 від 20.02.2015 і № 94 від 08.02.2016.

Звертаємо увагу на те, що у разі відсутності учня (вихованця) в день проведення державної підсумкової атестації у Класному журналі у відповідній колонці фіксують відсутність учня/учениці.

Орієнтовні вимоги до змісту атестаційних робіт для учнів 9 класу

Українська мова

Ефективною формою проведення державної підсумкової атестації з української мови в 9 класі є диктант, текст якого укладають учителі та затверджує керівник закладу освіти. При цьому на розсуд педагогів можуть підбиратися декілька варіантів.

Під час підготовки варто враховувати тематику текстів, орієнтовно визначену в соціокультурній змістовій лінії навчальної програми.

За обсягом тексти диктантів повинні містити 160 -170 слів.

Визначаючи кількість слів, ураховують як самостійні, так і службові частини мови.

На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту.

Вид роботи й назву тексту необхідно записати на дошці.

Оформлення роботи

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп закладу загальної середньої освіти, на ньому зазначається дата, наприклад: 01.06.2019р. Підпис роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки:

Робота

на державну підсумкову атестацію

з української мови за курс базової середньої освіти

учня (учениці) 9 класу

( прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, наприклад:

Диктант

Символи України

Методика проведення диктанту традиційна, однак під час державної підсумкової атестації має певні особливості.

Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, лексичного значення слів, правописних особливостей.

Після прочитання всього тексту читає перше речення, учні уважно слухають. Далі це речення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишуть речення, учитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожне речення тексту.

Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи між реченнями і надаючи змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.

Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати.

Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;

розрізняють грубі помилки й негрубі ( винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, що вимагають розрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не …; пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності;

орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;

за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.

Нормативи оцінювання диктанту

Бали	Кількість помилок	Бали	Кількість помилок
1	15-16 і більше	7	4
2	13-14	8	3
3	11-12	9	1+1(негруба)
4	9-10	10	1
5	7-8	11	1(негруба)
6	5-6	12	-

Українська література

Державна підсумкова атестація з української літератури в 9 класі проводиться у формі тестування.

Тривалість виконання завдання в письмовій формі - 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).

Учитель визначає варіанти тестів для кожного учня на власний розсуд, але так, щоб учні за сусідніми партами не виконували однакові варіанти.

Кожен тест рекомендується складати з 25 завдань різної форми.

Завдання 1-16 з вибором однієї правильної відповіді містить чотири або п’ять варіантів відповідей, з яких одна правильна.

У завданнях 17–20дев’ятикласники мають установити відповідність між елементами лівої та правої колонок та вписати літери в клітинки.

Чотири завдання відкритої форми з короткою відповіддю (завдання 21-24) передбачають уписування відповіді у вигляді слова, словосполучення чи речення.

Завдання 25 передбачає написання розгорнутої відповіді на запропоноване запитання. Учні повинні надати вичерпну відповідь, сформулювати і прокоментувати проблему, порушену в художньому творі, позицію автора, зазначити, чи погоджується вони з такою позицією, й аргументувати свою думку.Виконуючи завдання, вони мають надати вичерпну відповідь на запитання, але уникати розлогих вступів, переказування тексту твору чи детальної характеристики героїв. Обсяг відповіді 100-200 слів.

Зарубіжна література

Завдання, які навчальні заклади готують для проведення атестації, повинні охоплювати навчальний матеріал 8 і 9 класів та містити не менше десяти варіантів завдань різної форми. Якщо кількість учнів у класі менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

На виконання завдання державної підсумкової атестації із зарубіжної літератури відводиться 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).

Завдання призначені для комплексної перевірки знань з навчального предмета і мають бути побудовані таким чином, щоб дати учням можливість показати вміння аналізувати та інтерпретувати художній текст, виявляти його розуміння, усвідомлення родової й жанрової специфіки, стильової своєрідності, багатства його ідейно-художнього змісту та особливостей поетики.

У кожному варіанті повинні бути вміщені завдання різних форм: на обрання однієї правильної відповіді, встановлення послідовності, встановлення відповідності, завдання відкритого типу (учень має написати твір-мініатюру (обсяг 1 сторінка) на запропоновану тему. Максимальна кількість запитань в одному варіанті не повинна перевищувати 24.

Завдання 1–19 (на знання художніх текстів, біографій митців, особливостей літературних епох і напрямів, теоретико-літературних понять, визначення твору за уривком) передбачають вибір однієї правильної відповіді із чотирьох запропонованих;

завдання 20 передбачає встановлення послідовності (учень має правильно розташувати запропоновані елементи, позначивши їх відповідними цифрами);

завдання 21–23 - встановлення відповідності (до кожного рядка, позначеного буквою, учень добирає відповідник, що позначений цифрою);

завдання 24 передбачає написання стислого твору-роздуму на запропоновану тему (ця творча робота має відображати сформованість базових знань із зарубіжної літератури, уявлення про художню літературу як мистецтво слова, уміння самостійно мислити, аналізувати різні за жанровою специфікою твори й висловлювати щодо них власні думки, спиратися на художні тексти, добирати відповідну форму вислову, визначати національну своєрідність твору).

Відповіді тестів закритого типу учень має позначити в підготовленому вчителем бланку відповідей. Якщо вказана відповідь є не правильною, бали за виконання завдання не нараховуються.

Виконання завдання відкритої форми у вигляді твору-роздуму оцінюється відповідно до таких параметрів: повнота розкриття теми; посилання на літературні тексти, уміння їх аналізувати та інтерпретувати; логічна послідовність викладу думок (наявність тези, аргументів, висновку); чітка побудова (наявність вступу, основної частини, висновків); структурна цілісність, переконливість наведених аргументів в основній частині твору, точність, зрозумілість думки; образне мислення.

За виконання творчого завдання учень може отримати максимум 3 бали. За наявності великої кількості орфографічних і пунктуаційних помилок 0,5 балазнімається.

Завдання відкритої форми учень виконує на окремому аркуші, виданому вчителем.

Правильне виконання завдань кожного варіанта оцінюється 12 балами, що полегшує виставлення оцінки згідно з критеріями оцінювання знань і вмінь учнів із зарубіжної літератури.

Мови і літератури корінних народів або національних меншин України

У закладах загальної середньої освіти, де функціонують класи з навчанням чи вивченням мов корінних народів або мов національних меншин державна підсумкова атестація з мови у 9 класі може проводитися у формі диктанту, переказу (докладного, стислого) або виконання тестових завдань.

Тексти диктантів та переказів для проведення державної підсумкової атестації мають бути доступними для учнів цієї вікової категорії та відповідати нормам сучасної літературної мови, ураховувати вимоги діючої навчальної програми.

Тексти диктантів та переказів рекомендуємо обирати з творів класичної, сучасної, публіцистичної, науково-популярної літератури. Тематика текстів має стосуватися питань природи рідного краю, висвітлення питань культури спілкування, краси рідного слова; історії, звичаїв і традицій, духовної культури й мистецтва народів, які мешкають на теренах України та світу; сенсу людського життя, проблем науки тощо.

Одним із основних критеріїв добору текстів має бути наявність стильової єдності, типологічної структури, що становить взаємодію різних функціонально-смислових типів мовлення.

Диктант – одна з основних форм перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності. Обсяг його має складати 120-130 слів, але він може бути збільшений до 160-200 слів в залежності від рівня підготовки здобувачів базової повної освіти. Це стосується, в – першу чергу, тих, хто навчається в гімназіях, ліцеях або класах з поглибленим вивченням мов.

Час написання диктанту складає 1 астрономічну годину.

Диктант оцінюється однією оцінкою за параметрами, вказаними у Методичних рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин (лист Міністерства освіти і науки України від 30.08.2013 № 1/9-592).

При оцінювання необхідно враховувати, що в окремих текстах можлива варіативність пунктуаційних знаків, що допускається правилами пунктуації, у зв’язку зі збереженням авторської пунктуації.

За допомогою переказу (докладного або стислого) перевіряються: рівень комунікативної компетенції, орфографічна та пунктуаційна грамотність здобувачів базової повної освіти, їх уміння працювати з текстом, зв’язно та логічно викладати його зміст за допомогою відбору відповідних мовних засобів, аргументовано доводити свої погляди.

Обсяг текстів для переказу залежить від його виду (докладний або стислий) та відповідно складає від 200 до 450 слів.

Завданням докладного переказу є повне відтворення змісту тексту, при якому зберігається його послідовність, логіка розвитку дій, тип и стиль мовлення, композиційні і мовні особливості у тексті.

При написанні стислого переказу коротко переказується зміст тексту та акцентується увага на саме головне.

На проведення переказу відводиться 90 хвилин.

Переказ оцінюється однією оцінкою, яка є середнім показником набраних балів за зміст та мовне оформлення/грамотність роботи (див. Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин, затверджених листом Міністерства освіти і науки України від 30.08.2013 № 1/9-592).

Державна підсумкова атестація з мови може відбуватися у тестовій формі.

Вчитель має розробити не менше 10 варіантів тестових завдань, які передбачають перевірку знання та вміння здобувачів базової повної освіти розпізнавати вивчені мовні явища, групувати та класифікувати їх, виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні, сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи при цьому належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв‘язку між частинами речення, між реченнями у групі пов‘язаних між собою тощо.

Кожний варіант має складатися з шести завдань двох форм закритого типу та однієї форми відкритого типу, зокрема:

- 4 завдання з вибором однієї правильної відповіді (закрита форма). До кожного завдання добирається 4-5 варіантів відповідей, з яких правильним може бути одна;

- 2 завдання на встановлення відповідності (закрита форма). Необхідно встановити відповідність між інформацією, яку позначено цифрами, та поняттями або прикладами, що позначено буквами, утворивши між ними логічні пари;

- завдання відкритого типу - це читання та розуміння тексту (до тексту додаються групи завдань, які потребують вибір однієї правильної відповіді та яким перевіряється розуміння тексту, його змісту, побудови,композиції) або завдання, яке передбачає написання власного висловлення.

Варіанти завдань закритого типу розраховані на перевірку рівня сформованості мовних знань за такими розділами граматики: «Фонетика, орфоепія», «Лексикологія та фразеологія», «Склад слова та словотвір», «Орфографія», «Морфологія», «Синтаксис».

Завдання відкритого типу ( читання/розуміння тексту або написання висловлення) перевіряє рівень мовленнєвих умінь та навичок учня.

На проведення державної підсумкової атестації у формі тестових завдань відводиться 90 хвилин.

Оцінювання здійснюється за 12-бальною системою.

Державна підсумкова атестація з інтегрованого курсу «Література» (національної меншини та зарубіжної) у 9 класі може проводитися у формі твору або виконання тестових завдань.

Пропонуємо виконувати твір у традиційному жанрі літературно-критичної статті, а також у жанрі рецензії.

Тестові завдання мають відповідати вимогам діючих навчальних програм.

Рекомендуємо скласти до 10 варіантів тестових завдань наступних форм: завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох або двох правильних відповідей із 5 (6) запропонованих тощо; завдання на встановлення правильної послідовності викладення подій у художньому творі, розташування частин (глав) літературного твору, створення твору, життя письменників, існування літературних та культурних епох, стилів, напрямів; завдання на встановлення відповідності (пропонується встановити відповідність між певними літературними фактами, розміщеними у двох колонках); завдання з розгорнутою відповіддю тощо.

Завдання мають бути побудовані таким чином, щоб учні змогли продемонструвати вміння розуміти та інтерпретувати художній текст, визначати родову й жанрову специфіку та стильову своєрідність художнього твору, багатство його ідейно-художнього змісту та особливості поетики, сприйняття конкретного твору в літературно-мистецькому контексті епохи, у зв’язках із літературною традицією України і світу.

Максимальна кількість завдань в одному варіанті не повинна перевищувати 24.

Робота над тестовими завданнями проводиться протягом 90 хвилин. Відлік часу розпочинається з моменту початку роботи учнів над завданнями.

Звертаємо увагу на те, що учителі, які розроблятимуть завдання для державної підсумкової атестації у тестовій формі, обов‘язково мають сформулювати критерії оцінювання, чітко зазначивши кількість балів для кожного із запропонованих завдань з урахуванням загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з мови та літератури.

У закладах загальної середньої освіти, де функціонують класи з навчанням чи вивченням мов корінних народів або мов національних меншин державна підсумкова атестація з мови у 11 класі може проводитися у формі переказу з творчим завданням або виконання тестових завдань.

Рекомендуємо використовувати для переказу тексти різних стилів за різними типами мовлення (розповідь, опис, роздум).

Оскільки основне завдання переказу - передати текст послідовно та правильно, як певну смислову й структурну цілісність, то творчі завдання мають максимально наблизити учнів до створення додаткового тексту, пов’язаного з основним.

До таких завдань можна віднести: оцінювання подій, про які розповідається в основному тексті; висловлення свого ставлення до осіб, подій, явищ в основному тексті; розповідь про те, що найбільше сподобалося в основному тексті й чому та інше.

Обсяг тексту для переказу залежить від його виду та типів завдань та складає від 200 до 450 слів.

Державна підсумкова атестація з мов національних меншин може проводитися і у тестовій формі. Завдання мають бути укладені відповідно до чинних навчальних програм і надавати вчителю можливість перевірити та оцінити рівень сформованості мовної та мовленнєвої компетенцій учнів, їх уміння реалізовувати свої знання в практичній діяльності.

Рекомендуємо розробити не менше 10 варіантів тестових завдань різних ступенів складності.

Завдання мають більш наближатися до форм і структури, рекомендованими при складанні зовнішнього незалежного оцінювання. Завдання відкритого типу не включають у себе готові варіанти відповідей та мають дати можливість учневі виявити вміння на практиці застосовувати отриманні знання, самостійно створивши власне висловлювання на дискусійну тему, в якому аргументовано підтримати або спростувати, подану в завданні думку.

Тривалість виконання тестових завдань – 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).