Ти і закон
Мета. Поглибити знання учнів про права та обов’язки
громадянина України, добитися розуміння школярами принципу обов’язкового
покарання за правопорушення і скоєні злочини.
Обладнання. Конституція України.
Учитель. Почувши такий заголовок, у вас може виникнути
уявлення про зал суду, судового прокурора, звинувачуваних на лаві підсудних.
Або щось зовсім детективне: «Іменем закону ви арештовані…»
Тим часом у нашому складно організованому світі навіть
людина, яка нічим не порушила суспільних норм поведінки, постійно потребує у
сфері дії якихось юридичних установок, що регулюють її щоденні права та
обов’язки. Права, надані їй державою, і обов’язки, які, в свою чергу, вона несе
перед державою. Одне й друге свято охороняється Конституцією України.
Учень. Так уже буває у житті: настає період, коли мовби
вперше дивишся на себе збоку, очима інших – який, яка я? як ніколи доти, коли тобі
хочеться завоювати повагу товаришів. Починаєш вимогливіше ставитися до себе: «Мені
вже чотирнадцять з половиною…п’ятнадцять з гаком». Замислюєшся, як стати таким
(такою), щоб...
Учитель. Як стати справжньою людиною? Коли про це запитали О.П. Маресьєва –
прототипа героя книжки Б. Полєвого «Повість про справжню людину», Олексій
Петрович відповів так: «Справжня людина – це дуже об’ємне поняття. Але мені
думається, що насамперед треба добре
знати свою справу, любити її, бути відданим Батьківщині. Виховання якостей
справжньої людини починається з дитячих літ».
«Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш
характер, посієш характер – пожнеш долю», – говорить народна мудрість. Отож і
від тебе самого насамперед залежить твоя доля, доля громадянина України.
Учитель ознайомлює учнів з Конституцією України,
зокрема, з ІІ розділом «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина»
Учитель. Більш докладніше зупинимося на праві про освіту. Наша
освіта? Право ми маємо. Тільки вчися!
Учень. Право на освіту – одне з конституційних
соціально-економічних прав, що забезпечуються розгалуженою мережею
навчально-виховних закладів, які можуть бути як державними, так і приватними,
системою наукових установ, закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки
кадрів, створення умов для вільного вибору профілю навчання відповідно до
інтересів та уподобань, різними формами навчання (очною, заочною, вечірньою).
Закон України «Про освіту» встановлює єдину в країні освіти, яка включає: а)
дошкільне виховання; б) загальну середню освіту 1, 2, 3 ступенів (початкову,
основну, старшу школи); в) професійну освіту; г) вищу освіту; д) післядипломну
підготовку; е) аспірантуру; є) докторантуру; ж) підвищення кваліфікації,
перепідготовки кадрів; з) позашкільне навчання і виховання; і) самоосвіту.
Згідно з законом, обов’язковим є навчання з шести (семи)-річного віку до 15
років. Законодавство про освіту визначає права та обов’язки учнів. Так, учні
мають такі права: вибору форм, профілю навчання, користування
матеріально-технічною, виробничою та спортивно-оздоровчою базою
навчально-виховного закладу, доступ до інформації у всіх галузях знань, участь
у олімпіадах, конкурсах, одержання направлення до навчання в інших закладах,
участь у громадському самоврядуванні, безпечні та нешкідливі умови навчання.
Здійснення учнями своїх прав нерозривно пов’язане з дотриманням ними
обов’язків, які закріплені в законі. Серед них: систематичне і глибоке
оволодіння знаннями, дотримання моральних, етичних норм співжиття та норм
законодавства.
Учитель. Давайте перевіримо себе, що ми знаємо про свої права
і обов’язки щодо освіти, для цього вам треба справитися з рядом завдань.
1.
Першого вересня
тисячі учнів ідуть до школи. Яким правом вони при цьому користуються: на працю,
на освіту, соціального захисту?
2.
Навчання у школі
розпочинається з… і є обов’язковим до… років. Вкажіть дату: 5, 6, 7, 8; вік 14,
16, 17 років.
3.
Загальноосвітня
школа має: один, два, три ступені. Загальну середню освіту учні отримують,
закінчуючи школу… ступеня: 2, 3
Учитель продовжує ознайомлювати учнів з ІІ розділом
Конституції України.
Останнє речення в цьому розділі звучить так: «Незнання
законів не звільняє від юридичної відповідальності».
Тому ми повинні знати не тільки свої права і
обов’язки, а й дотримуватись чинного законодавства, що діє у нашій державі, і
не чинити протиправних діянь, що карається ними.
Учень. Поняття правопорушення. Правопорушення – це порушення
правової норми, заборони, встановленої суспільством. Тобто це – антисуспільне
діяння, ймовірність здійснення таких діянь передбачена спеціальними законами.
Держава та її органи мають право за цими законами карати правопорушників. Отже,
правопорушення – це протиправне антисуспільне діяння, що заподіює шкоду
суспільству і карається законом. Правопорушенням може бути не лише дія, а й
бездіяльність. У деяких випадках бездіяльність буває аморальною, шкідливою
суспільству (наприклад, неподання необхідної допомоги при наявності можливостей
надати допомогу).
Кримінальна відповідальність настає з 16 років. У
деяких випадках, передбачених законодавством, кримінальна відповідальність
настає з 14 років.
Учень. Види правопорушень. Правопорушення поділяються на
злочини та проступки. Одним із видів правопорушення є дисциплінарний проступок.
Це проступки, які пов’язані з порушенням трудової дисципліни, службових
обов’язків, правил поведінки. Другий вид – це цивільне порушення норм
цивільного права, наприклад – заподіяння шкоди особі, майну чи порушенню
договору, угоди тощо. Приниження честі і гідності особи – це теж цивільне
правопорушення і потерпілий може звернутися до суду. Третій вид – це
адміністративне правопорушення. Це порушення норм адміністративного права, наприклад,
порушення різних санітарних правил, правил громадського порядку, військового
обліку, паспортного режиму, дрібне хуліганство, порушення правил дорожнього руху,
правила протипожежної безпеки.
