Микола Вороний "Євшан-зілля"

Микола Вороний "Євшан-зілля". Поема про необхідність повернення людині історичної пам'яті, усвідомлення своєї національної приналежності.

Мета: - навчальна: з'ясувати історичну основу поеми, закріпити знання змісту, продовжити формування вміння роботи над ідейно-художнім образом;

           - розвивальна: розвивати вміння виразного читання та переказу ліро-епічного твору;

           - виховна: пробуджувати в серцях дітей патріотичні почуття.

Тип уроку: застосування знань і формування вмінь.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

   1. Забезпечення емоційної готовності уроку.

   2. Перевірка домашнього завдання

- Пригадайте, які почуття виеикли у вас після прочитання поеми "Євшан-зілля" М. Вороного.

   3. Актуалізація опорних знань.

        Літературний диктант:

                 1. Хто написав поему "Євшан-зілля"?

                 2. До якого жанру належить цей твір?

                 3. Як звали князя в поемі "Євшан-зілля"

                 4. Головний герой поеми...

                 5. Коли юнак згадав усе?

                 6. У якому літописі вперше згадана половецька легенда?

                 7. Якого року була написана поема "Євшан-зілля"?

                 8. Кого половецький юнак назвав коханою?

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

     Вступне слово вчителя.

     Батьківщина - поняття, у яке вкладений дуже глибокий і багатогранний зміст. І перше, із чого починається батьківщина для кожної людини, - це його сім'я, тобто найдорожчі й близькі люди. Потім це поняття розширюється до всього навколишнього світу, і людина бачить у батьківщині природу свого краю. Зрештою, нашу батьківщину створили природа й предки.

     Робота над змістом твору

    Літературна гра "Знайди нас"

     Знайдіть у тексті метафори, епітети, порівняння, риторичні звертання та питання.

     Метафори: оповідання зворушує почування, таїться пророкування; сну не знають його очі; ти шугаєш соколом, вовком скачеш.

      Епітети: слова гучні і мальовничі; пісня рідна, половецька, невпинна; вчинки войовничі; спів ніжний, колисковий любий, сильний, дужий; рідний степ, вільний, пишнобарвний квітчастий; край веселий: в землі чужій, ворожій; кохана дитина; вдача молодецька; походи молодецькі; він сидить німий, байдужий; чарівне зілля

      Порівняння: наче вітер у негоду, загула пісня, мов скажена хуртовина, мов страшні громи стогнали струни і той спів.

     Риторичні зветання та питання: Україно! Мамо рідна! Чи не те ж з тобою сталось? Чи синів твоїх багато на степах твоїх зосталось?

     

     Шукай відповідь у тексті.

1. Що почав забувати половецький хлопчик? (Час минав, і став помалу Рідний степ він забувати);

2. Як страждав хан без коханої дитини? (Зажурився, засмутився... Вдень не їсть, а серед ночі Плаче, бідний, та зітхає, Сну не знають його очі. Ні від кого він не має Ні утіхи, ні поради. Світ увесь йому здається Без краси і без принади.);

3. Скільки днів йшов гудець до Києва? (І пішов гудець в дорогу. Йде він три дні і три ночі, На четвертий день приходить В місто Київ опівночі. Журно пісня та лунає.);

4. Як описано степ у поемі "Євшан-зілля"? (Рідний степ – широкий, вільний, Пишнобарвний і квітчастий.);

5. Які обставини привели до того, що ханський син став «за рідні вважати» чужий край і його звичаї. («Оточив його почотом І розкошами догідно І жилось тому хлоп’яті І безпечно і вигідно.»);

6. Як змінився настрій хлопця, коли він відчув запах євшан-зілля? («Твар поблідла у небоги, Затремтів, очима блиснув І зірвавсь на рівні ноги.»);

     Бесіда.

-         Яким постає хан у поемі «Євшшан-зілля»? (мудрий, люблячий батько)

-         Які головні герої поеми? (половецьеий юнак, хан, гудець)

-         Звідки взяв гудець чарівне зілля? ( зняв з грудей)

-         Де жив ханський син? (у Києві, в неволі)

-         Яка тема поеми «Євшан-зілля»? (Розповідь про почуття людини, яка забула свій рідний край, своїх батьків.)

ІV. Узагальнення уроку, закріплення вивченого матеріалу.

Тестове опитування.

1.     Що почав забувати половецький хлопчик?

      А) батька;

      Б) матір;

      В) рідний степ;

      Г) князя.

2.      Що робить хан серед ночі?

А) читає;

Б) плаче;

В) їсть;

Г) спить.

3.      Кого хан називає «Ясним соколом у хмарах»?

      А) юнака;

      Б) князя Володимира;

      В) себе;

      Г) гудця.

4.      Скільки днів  йшов гудець до Києва?

      А) один;

      Б) три;

      В) два;

      Г) п’ять.

5.      Коли прийшов гудець у Київ?

      А) опівночі;

      Б) на ранок;

      В) після обіду;

      Г) вночі.

6.      Ім’я якого поганського ідола згадано в поемі «Євшан-зілля»?

      А) Марс;

      Б) Перун;

      В) Велес;

      Г) Дажбог.

7.      Що роздирає гудець у поемі «Євшан-зілля»?

      А) серце;

      Б) волосся;

      В) сорочку;

      Г) юнака.

  

8.      «Кохана» для половецького юнака це:

      А) пісня;

      Б) воля;

      В) матір;

      Г) доля.

9.      Коли втік половецький хлопчик?

      А) уночі;

      Б) після обіду;

      В) на ранок;

      Г) опівночі.

10.  Що понюхав половецький хлопчик?

      А) дурман;

      Б) квіти;

      В) полин;

      Г) тютюн.

11.  По чому вдарив стрілець?

      А) по обличчю;

      Б) по струнах;

      В) по шафі;

      Г) по серцю.

12.  Хто в поемі «розуміється на чарах»?

      А) хан;

      Б) половецький хлопчик;

      В) гудець;

      Г)Володимир Мономах.

     V. Підбиття підсумків уроку.

      Отже, Євшан-зілля – це своєрідний душевний поштовх, останній шанс, надія. Полин – це зілля – і символ пробудження свідомості всього народу. Вам не потрібно євшан-зілля, бо в серцях живе пошана до історії і національних традицій, почуття особливої гордості українця.

      Метод «Мікрофон»

                     Сьогодні на уроці я зрозумів...

     VІ. Домашнє завдання

      Написати лист до Миколи Вороного