Мораль і моральність – основні цінності етики громадянськості.

Тема. Мораль і моральність – основні  цінності етики                              громадянськості.                                                     Мета : познайомити учнів з основними чинниками народної моралі; вчити оцінювати добро і зло, красиве і потворне з позицій національної етнопедагогіки та християнської моралі,поважати звичаї і традиції свого народу.

                              

1.Записати  на дошці або на плакаті:                                  

   Мораль – система поглядів, уявлень, норм оцінок, які регулюють поведінку людей.                                                                                                                                    Етика – норми поведінки, сукупність моральних правил.                                                   

2. Бесіда вчителя.

     Серед учнів спостерігається упереджене, негативне ставлення до виразу «читати мораль». Інколи можна почути від них  роздратоване: «Обійдемось без моралі!». Таке ставлення зумовлене тлумаченням виразу. Поясніть, як ви розумієте цей вираз? (Пояснення учнів)

     Ваше завдання на цьому уроці – зрозуміти, що ж таке мораль, наскільки потрібна вона людині,чи можна без неї обійтися. Прочитайте вислови на дошці.  

      Український народ із давніх-давен відзначається високою моральністю.

      Головними чинниками народної моралі споконвічно були добро, милосердя, людяність, честь, гідність, працелюбність.                                                                            – Які ж етичні норми найбільше шанувалися нашим народом?                                 Передусім, шанувалося почуття любові до батьків. Ця етична вимога, що відповідала Божій заповіді, втілена в багатьох народних прислів’ях і приказках:  «Хто маму зневажає, того Бог карає», «За маму і тата – тяжка розплату» та ін. До батьків, як правило, звертались на «Ви». У ставленні до односельців керувались християнською заповіддю любові до ближнього, яка проявлялась у милосерді, доброті, готовності допомогти в біді. Високо поважались традиції добросусідства. Делікатністю, мовною красою відзначалося спілкування. Великого значення надавалося привітанню. У селі існував звичай вітатися з усіма, незалежно від того, чи знайомий це чоловік. Молодший мав вітатися першим – інакше будь-хто зі старших зупиняв його і присоромлював. Отже, в етичному вихованні брала участь не лише сім‘я, а й громада.

                                                                                                 

    – Назвіть, які ви знаєте правила спілкування і слова привітання.

   Великим безчестям вважалася зрада та зречення рідної мови.                          Шанувалася правдивість. Батьки вчили своїх дітей: « Ніколи неправди не говори, бо кого піймають на брехні, тому вже не повірять, хоч би й божився». Великою ганьбою було злодійство. Якщо хтось піймався на цьому, то мусив зі своїм «здобутком» ходити по селу і просити вибачення.                        

     У народних звичаях, обрядах, фольклорі опоетизовувалось добро, любов до людей і рідної землі. Земля вважалася святою. Казали: «Не бий землі – не дасть хліба». Відповідно хліб  теж шанувався як святиня: якщо в час обіду шматок хліба випав із рук, його належало підняти й поцілувати. Як бачимо, засади української народної моралі відповідали християнським чеснотам, вони утримували народ на щаблі високої духовності. Мораль була невіддільною від краси душевної і краси в побуті.                                                                          

3. Виразне читання оповідання А.Паламаря «Гіркий урок».

                                                    

4. Обговорення випадку, описаного в оповіданні.

     – Чому, по-вашому, Оксана зверхньо поставилася до літньої жінки?

     – Чому потім вона ладна була провалитись крізь землю?                                           – Чому похвали матері «як насмішка, стьобали дівчину»?

     – Який висновок ви зробили?                                                                                          – Поясніть назву оповідання.                                                                                           – Чи був у вашому житті «гіркий урок»?                                                                                                        

 5. Гра «Впіймай слово»

     Учитель називає слова – назви понять, дій, властивостей, вислови, які входять у поняття етичного, морального. Почувши назву того, що не вкладається у норми етичного, морального, учні повинні плеснути в долоні. Хто не плесне, або плесне невпопад, вибухає з гри.                                                        

     Слова: честь, милосердя, правдивий, добродію, друг, вибачайте, ледар, брехня, не твоє діло!, молитва, злодій, ласкаво просимо, слово честі, повага, щоб ти подавився!, смачного!, не мели дурниць, нехай Бог простить, егоїзм, зрадник, любов до ближнього, співчуття, заздрість, зазнайство, скромність.     

                 

6. Гра «Хто швидше»                                                                                                           Назвати прислів‘я або приказки на морально-етичні теми.

    – Добре ім‘я – найкраще багатство.                                                                                – Бережи честь змолоду.

    – Не одежа прикрашає, а добрі діла.

    – Хто  не чинить лихого, тому нічого не страшно.

                                                                         

7. Послухайте вірш Д.Білоуса з циклу «Мудрість афоризму через власну призму». 

                  В житті є логіка сувора

                  й суворі виміри народні:

                  як не казав ти правди вчора,

                  то не повірять і сьогодні.

                  Переконатися пора:

                  Зробивши зло, не жди добра.

     Кожен з вас, без сумніву, хоче стати людиною, гідною пошани, поваги і любові. Шлях до цього тільки один: засвоїти морально-етичні вимоги свого народу і дотримуватись їх.