Розвиток асоціативно-образного мислення, уяви і творчості учнів

Розвиток асоціативно-образного мислення, уяви і творчості учнів.

     Розвиток мовлення учнів завжди розглядався як одне з найважливіших завдань шкільного курсу рідної мови. Мовлення, як і будь-який інший вид діяльності, може бути досить успішним лише тоді, коли воно чітко спрямоване на досягнення певної мети і якщо ця мета добре усвідомлена суб'єктом діяльності.

     Успіх мовлення залежить від того, чи враховує той, хто говорить або пише особливості адресата мовлення. До умов, які визначають характер мовленнєвої діяльності і мовленнєвого продукту належить також тема і основна думка висловлювання, місце спілкування.

     Нині особливо актуальною стала проблема набуття учнями творчого самостійного досвіду. . Суспільству потрібна інтелектуально й соціально компетентна особистість, здатна самокритично мислити, творчо діяти, застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях, неординарно розв'язувати проблеми, створювати нове. Звісно, для формування такої особистості треба використовувати у шкільному навчально-виховному процесі інноваційні методи і прийоми навчання, особливі завдання і вправи, які б спонукали до творчої діяльності. Основними показниками творчості школяра є самостійність, ініціативність, активність, а результатом творчої самостійної діяльності - якісно нові цінності, важливі для формування особистості та її самореалізації в роки навчання і в подальшому житті.

      Творчі роботи відіграють надзвичайно важливу роль у навчальному процесі. Вони вчать учнів послідовно, чітко, грамотно викладати свої думки, розвивають образне мислення. Тому я широко практикую:

- перекази з творчим завданням, за текстом, за малюнками;

- складання новел, оповідань на морально-етичну тему;

- написання творів розповідного і описового характеру;

- творчі диктанти (виправити помилки, доповнити речення і т.д.)

- твір-роздум дискусійного характеру ("Можна все на світі вибирати сину, вибрати неможна тільки Батьківщину", "Чи потрібно сучасному читачеві книги про Голодомор?")

- складання уявного інтерв'ю учнів у письменника;

- творчі завдання:

     а) скласти і записати речення, в яких обставинами були б такі, слова та словосполучення слів: святково та урочисто, у саду.

     б) виписати із художніх творів десять речень з порівняннями та зворотами, з'ясувати їх стилістичну роль і ін.)

     в) скласти байку і т.д.

     Уроки, на яких пишуться твори, дають змогу виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до природи, до рідної мови.

     В своїй практиці впроваджую творчі роботи на основі асоціацій. Вивчення художнього твору письменника (роману, поеми, памфлета) має дати поштовх до творчості учнівської.

     Це може проявитися в різних формах: 

- ліричний вірш;

- інсценівка;

- байка;

- невеликий прозовий твір.

     Найчастіше - за аналогією до вивченого твору.

     Кожен твір викликає у читачів (учнів) цілий ланцюг асоціацій, спогадів, думок, пов'язаних з їхнім життєвим досвідом, з тим, що вони бачать у житті...

     Художній твір, який вивчають у школі, можна порівнювати із сніговою кулею, що тягне за собою цілу лавину думок, проблем, дискусійних запитань.

     У сучасній психології існує твердження, що асоціативність властива майже всім видам пізнавальної діяльності - мисленню, пам'яті, уяві. Асоціації трактуються як зв'язок між окремими нервово-психічними актами (уявленнями, думками, почуттями), внаслідок якого одне уявлення, почуття, образ, особа та ін. викликає в пам'яті інше.

     Психологи радять використовувати асоціації і для розвитку пам'яті. На їхню думку, важливу роль у запам'ятовуванні та відтворенні матеріалу має, наприклад, римування слів, малюнки та ін. На дієвість такого методу вказував і К. Ушинський: Учіть дитину п'яти словам, і вона довго буде мучатись над ними, а зв'яжіть двадцять таких слів із картинками, і вона запам'ятає їх одразу.

     У власній практиці використовую такі види оригінвальних творчих робіт.

1. Асоціативний твір-замальовка за уривком з художнього твору, який розвиває асоціативне підгрунтя мислення, уяву, творчу фантазію учнів. Учням пропоную уривок, який відіграє важливу роль у змісті твору (образ-символ, репліка, монолог-роздум, штрих до характеристики, тощо). За певний час потрібно написати твір, що є асоціацею на почуте, чи висловити думки й почуття, які викликав уривок). Яскравим зразком уривка з твору, що викликає у старшокласників асоціативні образи, "картинки" та роздуми, є опис собору в романі Олеся Гончара "Собор" або образ Марії, яка працює на  полі (за повістю У. Самчука "Марія").

2. Асоціативний твір-образ, який розвиває уяву, здатність спонтанно, легко створювати нові художні образи. У процесі роботи зі змістом художнього твору чи після його аналізу учням пропонується створити свій образ персонажа, природи тощо. Наприклад, автобіографічна повість О. Довженка "Зачарована Десна" - опис річки дитинства письменника і поставити завдання змалювати в художньому стилі річку, що стала кожному з учнів дорогою.

3. Асоціативний твір-продовження сюжету. Метою якого є: розвивати і розширювати асоціативне підгрунтя для творчої уяви, фантазії.

     У процесі роботи з художнім текстом учням пропонується на певному етапі спинитися, "забути", як далі розвиваються події, і по-своєму продовжити сюжет. Таку зупинку можна зробити. опрацьовуючи зміст роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", перед зустріччю Чіпки Варениченка з панським сторожем, кому головний персонаж уперше вчинив великий гріх, виливаючи образу і ненависть до влади у вбивство невинної людини.

     Отже, вважаю, що такий вид діяльності допоможе розвинути інтелект, семантичну гнучкість, нестандартність мислення, творчі здібності, зорінтує старшокласника на пошук нових ідей, фактів, образів тощо.