Лінгвістична гра «Як ми говоримо»

Лінгвістична гра

«Як ми говоримо»

Мета: спонукати старшокласників розвивати власне мовлення, збагачувати словниковий запас; пробудити почуття національної гідності, гордості за свою мову.

Обладнання: картки із завданнями, музичний супровід із відповідними відеорядами, вислови про значення мови в слайд-шоу.

Хід гри

Ведуча. Доброго дня, шановні старшокласники! Сьогодні ми проводимо лінгвістичну гру «як ми говоримо». Що ж означає слово «лінгвістична»? (Мовознавча)

На перший погляд, українська мова посіла належне місце в нашому суспільно-громадському житті. Нею говорять диктори радіо й телебачення, друкують підручники, викладають у школах і навчальних закладах.

Проте українською мовою рідко розмовляють у повсякденному житті. Дехто каже: «Чи не однаково, як я говорю? Головне, щоб мене розуміли». Ні, не однаково. З того, як розмовляє та чи інша людина, можна зробити висновок про її освітній і культурний рівень. Чим вищу культуру має людина,то розвиненішою, досконалішою є її мова, багатшим лексичний запас. І, навпаки, «скалічена» мова отуплює людину, робить примітивним її мислення.

Сподіваюся, що наша сьогоднішня гра поповнить ваш словниковий запас гарними українськими словами ввічливості й переконає в тому, що не варто соромитися рідної мови, нехтувати нею.

У грі беруть участь дві команди старшокласників. Запрошуємо їх на сцену. (Команди під музику виходять, зачитуються імена учасників.

Оцінюватиме відповіді команд вельмишановне журі. (Зачитуються імена журі.)

Отже, розпочинаємо.

Конкурс 1. Представлення команд

Ведуча. Представте назву своєї команди, підтвердьте її віршем українського поета (не більше 3 строф). Капітан пояснює, чому команда так називається. Максимальна оцінка – 5 балів.

(Виступи команд)

Ведуча. Із культурою мови пов’язують насамперед уміння правильно говорити й писати. Культура мови – це мовний етикет, тобто найважливіші слова, звороти, з якими люди звертаються один до одного, виявляючи свою ввічливість, повагу, пошану тощо, нам багато разів на день доводиться вітатися, просити вибачення, дякувати, запрошувати, бажати. Робити це потрібно чемно, ввічливо й доречно до ситуації. Зараз ми з’ясуємо, наскільки обізнані з мовним етикетом наші гравці.

Конкурс 2. «Будьмо взаємно ввічливі»

Ведуча. Привітання є найчастіше вживаним етикетним виразом. Великий мудрець сказав: «Заговори, щоб я тебе побачив». Як ви вітаєтеся – так вас і приймають. Послухаємо, хто з гравців команд знає більше формул вітання, за яке команда отримує по 1 балу.

Варіанти відповідей: доброго ранку, доброго вечора, добрий вечір, добридень, добривечір, доброго здоров’я, вітаю вас, привіт,здорові будьте, мої щирі вітання, здрастуйте, бажаю вам доброго дня, моє шанування (шануваннячко, вітання), з неділею будьте здорові, радий вас бачити (привітати).

Ведуча. Ви добре знаєте слова вітання, тож завжди так чемно вітайтеся. Нерідко від сучасних учнів можна почути: «о’кей», «ну, ладно». Ці слова ненормативні й нешанобливі. Тому наступне завдання цього конкурсу таке: ввічливо, за допомогою чемних мовних висловів висловіть згоду. Зараз гравці по черзі будуть чемно погоджуватися з тим, чим я скажу. За кожну правильну відповідь команда отримає 1 бал.

Отож, я вважаю, що:

-             Вам пощастило, що ви навчаєтесь у такій гарній школі;

-             Із завтрашнього дня ви будете розмовляти українською мовою.

Варіанти відповідей: так, безперечно, безумовно, беззаперечно, безсумнівно, погоджуюся, згоден, радо, я не заперечую, домовилися, ви маєте рацію, певна річ, саме так, авжеж, чудово, добре, гаразд, охоче зроблю.

Ведуча. Дякуємо командам! Дуже часто ви послуговуєтеся в мові висловам: «Ще чого!», «З якої радості?» тощо. Я пропоную гравцям ввічливо і коректно висловити відмову, незгоду. Відповідати треба коротким реченням. Проте пам’ятайте, що відмова мусить бути не лише правильною, а й чемною, необразливою до співрозмовника.

Отже, я припускаю, що:

-             Ваша команда сьогодні поступиться в змаганні;

-             Можна й не вчитися, ви й так уже багато знаєте;

-             Хай учителі першими вітаються;

-             Уроки української мови можна й прогуляти.

Варіанти відповідей: ні, нажаль, не можу; мене це влаштовує; я не згоден; у жодному випадку; це неможливо; ви не маєте рації; ви помиляєтесь; шкода, але мушу відмовитися; про це не може бути й мови; дякую, але не можу; я іншої думки; нічого подібного; не поділяю вашої думки.

Ведуча. Ви мене цілком переконали, що мої припущення були хибними. А тепер пропоную подякувати один одному за те, що погодилися взяти участь у грі.

Варіанти відповідей: спасибі; велике спасибі; дякую; щиро дякую; сердечно дякую; дуже дякую; безмежно вдячний; я вам зобов’язаний; дякую від щирого серця; це дуже люб’язно з вашого боку; не знаю, як вам і дякувати; ви зробили мені велику послугу; мені дуже приємно;  спасибі, я у великому боргу перед вами.

Ведуча. А тепер вибачтеся один перед одним за те, що будете гідними суперниками й не плануєте бути переможеними.

Варіанти відповідей: вибачте; вибачте, будь ласка; пробачте будь ласка; перепрошую; даруйте; даруйте, будь ласка; мені шкода; я дуже шкодую; прошу вибачити; прийміть мої вибачення; не ображайтеся, будь ласка; не гнівайтеся, будь ласка.

Ведуча. Гадаю, наші гравці зарекомендували себе як чемна, шляхетна молодь. Прошу журі оцінити їхні відповіді.

Конкурс 3. «Слово – не полова, язик – не помело»

Ведуча. Пропоную гравцям пригадати так звані «мовознавчі» прислів’я та приказки, у яких сформульовано уявлення народу про роль мови в житті людини, про культуру спілкування й типові огріхи мовленнєвої поведінки. Отже, кожен учасник по черзі бере картку й продовжує прислів’я. За правильну відповідь – 1 бал.

-             Слово не горобець, …(вилетить – не спіймаєш).

-             Більше слухай, а менше …(говори)

-             Умій сказати, … (умій і змовчати).

-             Дурний язик голові …(не приятель).

-             Від теплого слова …(і лід розмерзається).

-             Слова ласкаві, а …(думки лукаві).

-             Слово не стріла, а …(глибше ранить).

-             Верзе, що й …(купи не тримається).

-             Гостре словечко ранить сердечко, а красне словечко …(тішить сердечко).

-             Говорить, мов … (шовком вишиває).

-             Щебече, як соловейко, а кусає …(як гадюка).

Ведуча. Сподіваюся, усі згадані прислів’я будуть використані вами у повсякденному спілкуванні. Дотримуйтеся цих порад, і ваше мовлення стане кращим.

Домашнім завданням командам було підготувати інсценізацію за творами І. Нечуя-Левицького. А поки команди готуються до виступу, до вашої уваги пропонується музична пауза.

Конкурс 4. «Домашнє завдання» (інсценізація за творами І. Нечуя-Левицького)

Ведуча. Спілкуючись, ми неминуче вдаємося до звертання. Змалку нас учать, як звертатись до мами, тата, бабусі, дідуся. Батьки, прагнучи, щоб діти росли вихованими, добрими, чемними, називають вас так: синочку, синку, доню, донечко, мій котику, мій зайчику, моя втіхо, моя крихітко. Коли діти виростають, то чомусь забувають, як ніжно й тепло звертаються до них батьки, і використовують у спілкуванні з друзями, дорослими одноманітні, часом образливі вислови типу: «Падруга!», «Толян!», «Лєнка», «Ей, ти!» – тоді як в українській мові багато гарних звертань.

Конкурс 5. «Поклич мене, поклич»

Ведуча. Цей конкурс має на меті виявити, чи вмієте ви звертатися, чи вмієте відшукати те єдине слово, яким можна відімкнути серце людини, завоювати її прихильність. Гравці тягнуть картки і створюють звертання, за кожну правильну відповідь – 1 бал.

Завдання на картках

Картка 1: До матері. (Мамо, матусю, мамцю, рідна матусю, матусенько, мамонько, мамуню, мамусечко, нене, рідна нене.)

Картка 2: До батька. (Батечку, тату, таточку, татусю, татку.)

Картка 3: До бабусі. (Бабусю, бабусенько, бабуню, бабусечко, бабунцю.)

Картка 4: До коханого. (Любий, коханий, дорогий, єдиний, милий, любчику, голубе, котику, зайчику.)

Картка 5: До коханої. (Люба, дорога, кохана, єдина, любонько, голубонько, ластівочко, квіточко, зірочко, крихітко, ясочко.)

Картка 6: До Наталі. (Наталочко, Наталіє, Натальцю, Натасю.)

Картка 7: До Андрія. (Андрію, Андрійку, Андрійчику, Андрійцю, Андрусю.)

Картка 8: До вчителя. (Шановний, шановна, вельмишановний, по імені, пане вчителю.)

Ведуча. Дякую за відповіді. Отож пам’ятайте:

-             Вибираючи звертання, потрібно враховуючи ситуацію спілкування (удома, на роботі, з незнайомими людьми, вік і стать);

-             В офіційному спілкуванні слід послуговуватися звертанням на ім’я, по батькові;

-             У колі рідних, знайомих не шкодуйте приємних, вишуканих звертань.

Ведуча. Кажуть, негарно висміювати чужі помилки, не помічаючи власних. Тому наступний конкурс присвячено викоріненню русизмів, жаргонізмів та іншої ненормативної лексики з учнівських уст. У цьому конкурсі захищати честь своєї команди будуть капітани.

Конкурс 6. Конкурс капітанів «Бліц-турнір»

Ведуча. Потрібно дати якомога більше правильних відповідей. Кожна правильна відповідь капітана – 1 бал. Якщо відповідає команда – 0,5 бала. Я кажу слово, а капітан швидко називає український відповідник.

Команда 1: укус (оцет), сливки (вершки), свекла (буряки), печенье (печиво), клубника (полуниця), носки (шкарпетки), клюква (журавлина), селедка (оселедець), блинчики (млинці).

Команда 2: пончики (пундики), творог (м’який сир), лук (цибуля), ежевика (ожина), конфетки (цукерки), жаркое (печеня(смажена)), ветчина (шинка), студень (холодець), укроп (кріп).

Жаргонізми: кайф (насолода, задоволення), задовбав (замучив), хавати (їсти), облом (ліньки), братан (друг, товариш), прикол (жарт, дотеп), прикинь (уявляєш), шара (задарма, безплатно), бабки (гроші), фейс (обличчя), шарити (знати), о’кей (добре), блін (халепа, морока).

Ведуча. Я дуже сподіваюся, що ви не будете вживати русизмів, жаргонізмів у своєму мовленні.

(Журі підбиває підсумки)

Конкурс 7. «Слова епохи науково-технічного прогресу»

Ведуча. Мова йтиме про абревіатури, які дають можливість називати складні поняття лаконічно, просто й чітко. Цей конкурс має на меті перевірити, чи знають гравці, що означають абревіатури нашого сьогодення.

По черзі на картках я показую абревіатуру, а вам дається декілька секунд на обдумування, після чого хтось один із команди відповідає. За правильну відповідь – 1 бал.

НБУ (Національний банк України), СУМ (Словник української мови), УЗД (ультразвукове дослідження), ЧАЕС (Чорнобильська атомна електростанція), УТН (українські телевізійні новини), ДАІ (Державна автомобільна інспекція), ВАТ (Відкрите акціонерне товариство), МВС України (Міністерство внутрішніх справ України).

Ведуча. Абревіатури – це добре, але ними не варто зловживати, бо вони роблять наше мовлення неприродним, незрозумілим, штучним. . тому вживайте абревіатури лише в разі потреби, не лінуйтеся їх розшифровувати, щоб мова була кращою, мелодійнішою.

Конкурс 8. «Пісня – душа нашого народу»

Ведуча. Говорячи про красу, милозвучність української мови, звичайно, не можна провести вечір без пісень, слова до яких написані рідною українською мовою.

Командам на сьогодні було завдання: підготувати пісню українською мовою. Пісня може бути як народна, так і авторська. Максимальна оцінка за цей конкурс – 5 балів.

(Виступи команд)

Ведуча. Журі підбиває остаточні підсумки й визначає переможців, а ми поки насолоджуватимемося музичною паузою.

Музична пауза.

Виступ голови журі. Визначення переможців, вручення грамот.

Ведуча. Щиро вітаємо переможців. Учасники гри продемонстрували глибокі знання, були активними, чесними, шанобливими, красномовними, уважними до свого мовлення й мовлення інших. Будьте такими постійно!

Пам’ятайте, що правильно й чисто говорити своєю мовою може кожен, аби тільки було бажання. Це обов’язок кожної культурної людини.

На все впливає мови чистота:

Зір глибшає, і кращають уста,

Стає точнішим слух, а думка гнеться,

Як вітром розколихані жита. (Д Павличко)